Вам дуже пощастило з чоловіком. Він у вас не «охоронець дивану», а чоловік діловий зосереджений на кар'єрі. Він відмінно справляється з роллю годувальника і «кам'яної стіни» для сім'ї. Вам заздрять подруги, а может бути, навіть ваша мама вважає його відмінним зятем. А він іде, коли діти ще сплять, і повертається, коли вже всі поснули. І на вихідних у нього постійно купа справ, повідомлень і телефонних дзвінків. І щастя начебто би і є, але якесь примарне. Важливо не займатися самоїдством, а розкласти все по поличках.
Працелюбство - це коли людина багато працює на результат і потім насолоджується плодами своєї роботи. А "трудоголізм "- це хвороблива захопленість роботою, яку людина ставить на перше місце. Саме поняття «трудоголік» - це поєднання двох слів «праця» та «алкоголік», що підкреслює схожість між цими видами залежності. Загальна риса всіх трудоголіків – неможливість насолоджуватися життям . Тому такі люди, активно витісняють з неї все, що заважає роботі:кохання, сім'ю, друзів, захоплення. В першу чергу варто задуматися – чоловік став таким, або був трудоголіком з самого початку відносин, але ви не придавали цьому значення?
Як стають трудоголіками?
- Трудоголік з дитинства. Зазвичай трудоголіками стають старші або єдині діти у сім'ї. На старших батьки покладають занадто велику відповідальність за молодших братів і сестер. На єдиних - величезну надію, що вони втілять всі нереалізовані батьківські мрії. Іноді батьки вселяють дитині, що вона повинна бути ідеальною і досконалою, а любов до неї проявляють в нагороду за оцінки в школі, грамоти та кубки в спорті, тощо. Якщо хлопчик з дитинства звик важко працювати як «старший», або «заслуговувати» любов досягненнями, то змінити його, дорослого, буде непросто, і без психолога тут не обійтися.
- Завойовник. Йому подобається працювати, обходити конкурентів, знаходити рішення проблем, в кінці - кінців, підтримувати свій статус у суспільстві. Втім, працюючи, він настільки захоплюється, що забуває про баланс. Знайти час для себе або родини можна навіть при найвідповідальнішій посаді, - було б бажання.
- Втікач. Якщо прояви тругодолізма почалися відносно недавно, то варто задуматися, чи не є робота ширмою, щоб відсторонитися від родини. При чому, це може бути несвідомо - просто немає бажання повертатися додому, і знаходиться багато причин, щоб затримуватися на роботі, і тут головне не займатися взаємними звинуваченнями, з'ясовуючи хто винен.
Як спілкуватися з трудоголіком?
- Нагадувати, що сім'я створюється для того, щоб люди були разом. Спробувати спільно скласти графіки роботи і відпочинку, щоби встигати все. Зрештою, працюючи без вихідних, можна підірвати своє здоров'я.
- Просити про допомогу. Дати йому зрозуміти, що не можна нехтувати домашніми обов'язками. Залучати до виховання дітей. Пояснювати, що ні можеш впоратися з якимись проблемами самостійно.
- Шукати те, що може бути цікавим обом. Запитати, як би він хотів провести час крім роботи. Сходити в кіно, погуляти, з'їздити кудись. Адже є якісь речі, які були б цікаві обом?
Нерідко люди стають трудоголіками, працюючи в організаціях, де практично не передбачено часу для відпочинку. Якщо чоловік потрапив саме в таку ситуацію, варто задуматися, може є сенс змінити роботу на менш оплачувану, але ту, яка залишає час для спілкування з сім'єю? Чи варта кар'єра зіпсованого настрою і втраченого здоров'я? Іноді, самостійно впоратись буває важко, тоді варто скористатися допомогою психолога.
Все ж таки робота рідко буває метою людського життя. Швидше за все, занурення у роботу є вимушеною мірою. А значить, при бажанні, ситуацію завжди можна змінити.
Фото.depositphotos.com