Перше, що варто зрозуміти – таке відчуває кожна (ну, майже кожна) мама у певний період свого материнства, а іноді відчуття провини залишається на все життя, особливо, якщо з ним не працювати. Підсилюють його власний перфекціонізм, завищені очікування та тиск суспільства.
Друге – відчуття провини не конструктивне, воно виснажує маму і заважає не тільки отримувати задоволення від материнства, а й виховувати спокійну і щасливу дитину. Блогерка з Шотландії Лексі Бірсе-Тагі, мама маленького хлопчика Зандера, поділилась своїм баченням основних тригерів відчуття материнської провини та способів з ним упоратись.
Домашня робота може почекати
Ресурс будь якої живої людини має обмеження, тож важливо навчитись розставляти пріоритети. Якщо замість прасування та складання акуратними стосиками випраної білизни провести більше часу з малюком, або приділити увагу собі – якість життя значно покращиться. Багатозадачність це не те, до чого варто прагнути, особливо, коли в домі дитина. Почуття провини за не ідеально прибраний дім, чи не зготований обід з трьох домашніх страв – на жаль, дуже часто дошкуляє, особливо, якщо передивлятись блоги «ідеальних матусь п’яти дітей». Варто знизити свої очікування. Настане час, коли у вас буде охайний будинок, і ви справді сумуватимете за купами дитячого одягу та маленьким взуттям, розкиданим всюди. А поки що прийміть хаос, і доки ваші діти здорові, щасливі та мають чистий одяг, у вас все добре.
Повернення до роботи і почуття провини
Реальність така, що більшість мам сьогодні працюють, і це просто означає, що час, який у вас є з дітьми, ще цінніший. Але це стає приводом для багатьох мама звинувачувати себе у тому, що вони не проводять достатньо часу зі своєю дитиною, чи шкодять їй, залишаючи її під опікою інших. Ми вже знаємо, що хатню роботу можна відкласти на другий план. Що стосується шкоди дитині, то це не так, дитячі садки насправді корисні для розвитку соціальних навичок загалом, не кажучи вже про їхню імунну систему!
Майте впевненість у власному стилі виховання
Коли ви стаєте батьками, кожен з вашого оточення раптом стає експертом у вихованні дітей, і більшість ваших батьківських рішень, на їхню думку, неправильні. Крім того, порівняння в соціальних мережах – це шлях до всіх страждань! Це неймовірний тригер материнського відчуття провини. Але знаєте що? Не варто прислухатись до зауважень ззовні – спробуйте знайти свій власний стиль виховання та дотримуватися його. Всі люди різні, мають власний життєвий досвід і вважають, що їхній шлях найкращий, але зрештою краще просто подякувати за поради, посміхнутися, кивнути, а потім піти додому та робити те, що працює для вас.
Якщо ви ще не впевнені у своєму стилі виховання (я не була впевнена, коли стала мамою), я б порадила послухати аудіокниги про батьківство – я кажу послухайте, бо в кого є час на читання, коли ви доглядаєте за малюками? Сподіваюся, що почувши думки людей, які провели дослідження, ви почуватиметеся впевненіше у своєму виборі, і ви більше не відчуватимете потреби порівнювати себе з іншими.
Встановіть правила екранного часу
Як би ми любили наше маля, догляд за дитиною не проста справа, і дуже швидко перетворюється на рутину. І спокуса втекти від неї у віртуальний світ надто велика. І серфінг у соцмережах під час годування грудьми чи перегляд якихось шоу, та навіть постійне читання новин (що саме вже не додає гарного настрою), як наркотик, що живить відчуття провини. Тож варто звернути на це увагу і обмежити свій екранний час, встановити правила, коли можна дивитись у смартфон, а коли краще утриматись. Якщо звикнути дотримуватись цього плану, ми не підгодовуватимемо наше відчуття провини, а скролінг стане навіть цікавішим.
Вибачайтесь за те, що втратили самовладання
Зірватись посеред важкого дня може будь яка людина, а ставши матусею ми не перестаємо нею бути. Звісно, кричати чи фізично карати дитину неприпустимо, але таке життя і це дуже сильний тригер для відчуття провини. Якщо таке сталося, варто спробувати поговорити з дитиною, коли всі заспокоюються. Пояснити, що мама втомилась, але вона все одно любить і попросити вибачення. Це може бути не просто, особливо перші рази. Але дитина точно це оцінить, запам’ятає, це стане основою для її гнучкості у спілкуванні з людьми у майбутньому і точно зменшить почуття провини.
Звісно, це далеко не всі тригери мамської провини, в міру того, як дитина росте, її причини змінюватимуться: від того, що ви не готуєте кожен прийом їжі з нуля, до того, що ви не дозволяєте їй брати свій беговел у парк, бо сьогодні вам не до цього. Важливо усвідомлювати, що мама теж людина і не розчинитись у дитині і власному прагненню досконалості, яка існує тільки в уяві і гламурних блогах.
Фото: Depositphotos, Dreamstime
Читайте також
