Повернення близької людини з полону — це час, коли родина наново вчиться бути разом. У цей період зв’язок із дітьми може бути найбільш крихким. Тільки стабільна та чесна позиція дорослих має стати для дитини головною опорою. Незалежно від того, чи це дошкільня чи підліток. ГО Ресурсний центр «Лісова Поляна» і сімейна та дитяча психологиня Світлана Ройз розробили посібник: «Рекомендації для людей, які повертаються з полону щодо відновлення (побудови) контакту з дітьми», який стане в нагоді під час складного періоду адаптації.
«Ми зібрали в ньому підказки, що допоможуть дорослим сформувати реалістичні очікування від зустрічі. Це важливо, аби не підсилювати внутрішню напругу та легше проходити крізь можливі складнощі. Ця пам’ятка створена з великою повагою до досвіду і почуттів дорослих і дітей» – повідомляють автори.
Цей посібник буде доступним для безкоштовного завантаження згодом, а до того часу автори публікують ключові тези з нього.
«Часто дорослим здається, що з дітьми краще не говорити про складне. Особливо, коли йдеться про полон, війну, відсутність близької людини або її повернення після важкого досвіду. Хочеться захистити дитину, «не травмувати», відкласти розмову на потім або пояснити все дуже загально.
Але діти все одно відчувають, що щось відбувається. Вони помічають тривогу дорослих, зміни в родині, напругу, мовчання, сльози, новини, розмови уривками. І якщо дорослі не пояснюють, дитина часто починає добудовувати реальність сама — через фантазії, страхи або відчуття провини: «це через мене», «я щось зробив/зробила не так», «дорослі мовчать, значить сталося щось дуже страшне».
Саме тому говорити з дітьми про полон важливо. Не для того, щоб розповідати всі подробиці. А для того, щоб дати дитині опору: прості слова, чесне пояснення відповідно до віку, відчуття, що поруч є дорослий, який витримує цю тему і може бути поряд з її емоціями.
Важливо не давати хибних обіцянок і не казати того, у чому ми не можемо бути впевнені. Натомість можна говорити: «Ми не на все можемо вплинути, але ми робимо все, що в наших силах», «Зараз ми не знаємо точно, коли це зміниться, але ти не сам/сама», «Ти можеш питати мене про це, і я відповідатиму настільки чесно, наскільки зможу».
Дитина має право на свої емоції: сум, злість, страх, розгубленість, мовчання або небажання говорити. І дорослі можуть допомогти їй не залишатися з цим наодинці. Бо діти не мають «самі якось зрозуміти» — навіть якщо це підлітки. Саме дорослі стають містком між складною реальністю і відчуттям безпеки, яке дитині так важливо зберегти або поступово відновити».
Отримати безоплатну психологічну допомогу можна:
- За телефоном +38 050 956 42 27
- На сайті «Вільний step» - залиште заявку, натиснувши кнопку «Отримати допомогу».
Хто може звернутися по допомогу?
- батьки, які повернулися з полону та мають дітей;
- діти, чиї батьки або один із батьків перебувають в полоні чи повернулися з полону;
- другий з батьків або інші дорослі члени родини, які підтримують дитину;
- родини полонених та звільнених з полону, які потребують психологічної підтримки у відновленні контакту, спілкування та відчуття безпеки в сім’ї.
Яку підтримку можна отримати?
- індивідуальні консультації для дітей;
- індивідуальні консультації для дорослих членів родини;
- сімейні консультації;
- кризову психологічну допомогу;
Ці консультації можуть бути корисними, якщо після повернення з полону в родині стало складніше говорити одне з одним, дитина переживає тривогу або зміни в поведінці, батькам важко пояснити досвід полону чи знайти слова для складних розмов, або родина потребує підтримки у відновленні близькості та довіри.
Створення посібника відбулося за участі он-лайн платформи «Вільний step», та за підтримки Фундації Множина.
Читайте також
