Перший матеріал на тему відносин, які спочатку формуються як кохання на відстані, потім проходять різні стадії адаптації до реалій, від Тетяни ми публікували зовсім недавно. Рекомендуємо ознайомитися теж.
Зараз ми публікуємо продовження цього цікавого аналітичного матеріалу, який містить важливі поради з реального життя.
Тетяна Варвинська - мама двох дітей, психолог, перекладач, автор статей.
Про що думати з самого початку?
Отже, відносини успішно розвинулися до моменту, коли ви прийняли рішення пробувати жити разом. Як правило, "дружина слідує за чоловіком" (а чоловік служить жіночому, це менш відоме продовження знаменитої фрази Хеллінгера, чомусь не так часто звучить) і жінка переїжджає у країну, де проживає чоловік.
Підготовчий етап
- Як я писала в першій частині, є сенс спочатку їхати на заздалегідь обумовлений проміжок часу з метою краще пізнати один одного і озирнутися на місці, із можливістю виїхати раніше, якщо "не піде" або не сподобається.
- У будь-якому випадку, перш ніж їхати на більш-менш тривалий час, варто дізнатися максимально багато про країну, в яку їдете. Зараз практично в будь-якій країні світу є російськомовні, і у них є своя група на фейсбуці, там можна багато почерпнути про практичну сторону життя у цій країні.
- У першу чергу має значення мова країни. Дуже важливо оволодіти нею хоча б на мінімальному рівні, щоб не потребувати перекладача при поході в аптеку і поїздці на автобусі.
Дитячі питання
У разі, якщо ваші відносини перейшли на досить серйозний рівень, і ви роздумуєте про те, щоб завести спільну дитину, але ви ще не жили тривалий час разом, дізнайтеся заздалегідь про права сім'ї та процедуру опіки в разі розлучення. Це не означає, що ви не довіряєте вашим відносинам і партнеру, але в житті буває всяке, і попереджений - значить, озброєний.
У БАГАТЬОХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ У РАЗІ РОЗЛУЧЕННЯ БАТЬКІВ ДИТИНА "ДІЛИТЬСЯ ПОРІВНУ" МІЖ ТАТОМ І МАМОЮ І ПОВИНЕН ПРОВОДИТИ ПОЛОВИНУ ЧАСУ З КОЖНИМ ІЗ БАТЬКІВ, СУТТЄВО ЖИТИ НА ДВА БУДИНКИ.
У такому випадку можливість повернутися у рідну країну буде відрізана, якщо батько не дасть дозволу на переїзд дитини і на те, що він буде менше часу проводити з ним (на практиці це означає, що батько повинен платити більше грошей матері на утримання дитини, на що батьки йдуть вкрай неохоче після розлучення у багатьох країнах). Подумайте добре, перш ніж опинитися у скрутній ситуації, дозвольте собі не поспішати у прийнятті такого важливого рішення.
- Якщо ви переїжджаєте з дитиною (дітьми), то дізнайтеся більше про систему шкільних і дошкільних установ. На підставі яких документів їх можна буде влаштувати в ці установи, чи потрібні медичні довідки, які там практики викладання і виховання.
- Переїзд у нову країну, нова обстановка, незнайома мова, нова школа, нові правила - це все стрес, постарайтеся прикинути, як це все відіб'ється на дитині, до чого його можна заздалегідь підготувати, що потрібно буде якось долати на місці.
- Дізнайтеся, як добиратися в обрану школу або садок - чи можна дійти пішки, як ходить громадський транспорт, чи можна обійтися велосипедом. Якщо ні, то варто турбуватися питанням прав на водіння і досвідом їзди за кермом.
- Для дітей старшого віку - дізнатися про гуртки, секції, які способи знайомства з однолітками є, адже зовсім без друзів і спілкування дуже складно.
Особисті орієнтири для життя за кордоном
- Також подбайте і про своє коло спілкування. Навіть якщо ви спочатку будете занурені в нового партнера і ваші відносини з ним, ця фаза рано чи пізно втрачає інтенсивність, відносини переходять у "буденний режим". Ваш новий партнер повернеться до своєї роботи, своїх старих друзів і занять - добре, якщо його друзі стануть і вашими друзями, але ви можете захотіти й іншого спілкування, на інші теми і з іншими людьми. Придивіться до тих можливостей, які можуть бути доступні для вас особисто. Можливо, це люди з числа емігрантів, або батьки дітей - друзів ваших дітей, люди, які практикують те ж хобі або вид спорту, що і ви - пошукайте клуби за інтересами.
- Також постарайтеся заздалегідь дізнатися, які у вас є варіанти працевлаштування / заробітку на новому місці. Чого коштуватиме ваш диплом, чи треба його легалізувати (і чи варто цим займатися), чи відповідає ваша кваліфікація місцевим, які шанси у вас є працювати за фахом, і які взагалі у вас перспективи в цьому плані. Зрозуміло, перший час ви будете досить залежні фінансово від партнера, у багатьох країнах ви зможете працювати тільки після укладення офіційного шлюбу / партнерства і отримання дозволу на проживання, в інших випадках можна швидше почати працювати, отримавши окремо тимчасовий дозвіл на роботу для іноземця - це все залежить від країни.
- Бажано, щоб ваш партнер теж розумів, що ви прямо на другий день після приїзду не зможете бути рівноцінним добувачем у родині і щоб і він, і ви реалістично оцінювали ваші можливості в цьому сенсі. Можливо, поки у вас ще є час перед переїздом, вам варто подумати про зміну діяльності або набуття якихось додаткових навичок.
Підводні шлюбні камені
Європейці та громадяни інших розвинених країн звикли до того, що в сім'ї обидва партнери працюють і платять за рахунками, рідше вони практикують "східноєвропейську модель", коли жінка займається домашньою роботою та доглядом за дітьми, а чоловік працює поза домівкою. Не те, щоб ця модель була погана або не мала права на існування, але потрібно мати на увазі, що в такому варіанті жінка, якщо вона не має власного джерела доходів, виявляється залежна від партнера і вразлива. А в незнайомій країні, раптом щось піде не так у відносинах, а у жінки немає своїх засобів до існування, дуже складно.
І про стрес від переїзду в іншу країну
Ну і останнє у списку, але не останнє за важливістю - будь-який переїзд і будь-яка зміна звичного - це стрес. Навіть якщо це дуже очікуваний переїзд, майте на увазі, що мозок буде автоматично реєструвати все, що відбувається по-іншому на новому місці, і це реальне додаткове навантаження. У звичному середовищі існування ми робимо "на автоматі" багато речей, не замислюючись, на новому місці цей "автомат" працювати так ефективно не буде, доведеться обмірковувати якісь дрібниці, на які раніше не звертав уваги, і це просто з'їдає ресурс - уваги і сили, як і будь-яка нова діяльність. Тому перший час буде стрес, багато стресу і втоми, незважаючи на те, що все добре, всі люблять один одного, і все складається відмінно, треба бути до цього морально готовим, користуйтеся будь-якою можливістю відпочити і розслабитися. У середньому на адаптацію до нової країни і культури навіть у найоптимальніших обставин йде пара-трійка років. Чим інтенсивніше відбувається занурення у місцеве середовище, тим швидше проходить адаптація, чим менше занурення - тим довше затягується адаптація.
Фото: depositphotos.com, facebook автора
Читайте також
