Помітне місце серед таких викликів займає проблема технологічної революції.
То яким, на думку професора Харарі, стане життя людини в епоху неконтрольованого технічного прогресу?
Штучний інтелект і непотрібні люди
Перше, що потрібно розуміти про штучний інтелект — революція в цій сфері пов’язана не лише з тим, що комп’ютери стають швидшими. Є й інша причина: чим краще ми починаємо розуміти біохімічні процеси, що лежать в основі людських бажань, емоцій і поведінки, тим краще комп’ютери передбачають нашу поведінку. Таємниця людського розуму перестає бути такою. Наша інтуїція, наша здатність передбачати, перетворюється на схеми алгоритмів. На суму чисел. І в той момент, коли все зводиться до роботи з цифрами та прорахунок можливостей — людина програє машині.
Водії, банкіри, юристи й інші люди, які пишаються своєю інтуїцією, насправді спираються на несвідомий аналіз рухів, інтонацій та інших невербальних проявів. Штучний інтелект, маючи необхідні датчики та засоби спостереження, може робити це краще. Швидше.
«Шлях від сканеру МРТ до ринку праці довгий та тернистий, але його можна подолати за кілька десятиліть. Ті знання, які сьогодні дослідники мозку отримують про мигдалеподібне тіло чи мозочок, до 2050 року дозволять комп’ютерам перевершити психіатрів та охоронців», - зазначає у книжці Ю. Н. Харарі.
Як наслідок, злиття штучного інтелекту та біотехнологій створює загрозу масового безробіття. Автоматизація транспорту, заміна лікарів-терапевтів на діагностичні машини — це питання недалекого майбутнього. Вже у 2050 році людство може стикнутися з тим, що звичні нам професії почнуть зникати.
І це призводитиме до появи класу людей, що стануть просто непотрібними.
Стримування автоматизації та нові професії
Харарі бачить майбутнє людини у співпраці зі штучним інтелектом. Старі професії будуть замінятися новими — пов’язаними з обслуговуванням та вдосконаленням машин. Але такі професії потребуватимуть високої кваліфікації. Деякий час у безпеці можуть почуватися представники творчого фаху — наприклад, письменники і музиканти. Але лише допоки алгоритми не зуміють розуміти людські емоції та емоційний вплив на аудиторію. І поєднувати їх зі знанням про людину. Лише уявіть, що Facebook почне створювати персоналізовані шедеври на підставі всього, що знає про користувача.
Змінити тенденцію поширення масового безробіття майже неможливо. У кращому випадку уряди світу зможуть штучно стримувати автоматизацію, щоб дати людям трохи часу на підготовку до того, щоб перевчитися на нову спеціальність.
Смерть свободи та цифрові диктатури
Свобода — базова цінність лібералізму. Але в умовах, коли людина надає все більше інформації про себе алгоритмам, розмови про свободу стають ефемернішими. Алгоритми Big Data зможуть слідкувати за здоров’ям та поведінкою людини, впливати на її звички та вибір — від фільмів для вечірнього перегляду до рекомендацій з вибору освіти чи кар’єри. І навіть більше — алгоритми зможуть отримувати інформацію про такі речі як сексуальна орієнтація людини, раніше ніж сама людина буде усвідомлювати їх. Реакція зіниць та кров’яного тиску на зображення привабливих чоловіків і жінок дозволять ідентифікувати орієнтацію за 5 хвилин.
Ви й самі не будете знати про себе те, що будуть знати про вас алгоритми умовної Coca-Cola. Конфіденційної інформації просто не залишиться. А коли алгоритми вивчать людей достатньо добре, це дозволить авторитарним урядам отримати абсолютний контроль над громадянами. І це навіть гірше, ніж масове безробіття.
Цифрова диктатура, це коли ви не зможете отримати кредит у банку лише тому, що так вирішив алгоритм, який аналізує великий масив даних про вас. І ви навіть не матимете доказів, що алгоритм пригноблює вас, як представника певної групи населення. Можливість залізти людині «під шкіру» призведе до того, що люди втрачатимуть право навіть на внутрішню опозицію.
У «21 урок для 21 століття» Харарі пише таке: «Фактично ми маємо всі шанси отримати те, чого у своїй багатій уяві не передбачив навіть Оруел: режим тотального стеження, який не лише контролює наші дії і висловлювання, але й здатен проникнути нам під шкіру і слідкувати за нашими внутрішніми відчуттями. Які можливості нові технології відкрили б перед режимом Кім Чен Ина в КНДР?»
До чого нам готуватися?
- Важливим стане вміння кожні 10 років починати життя з нуля. Людина має бути готова почати другу і навіть третю кар’єру. Така гнучкість ставатиме новою нормою.
- Все більше значення матиме не тренована пам’ять та здатність запам’ятовувати велику кількість речей, а вміння розуміти інформацію. Відрізняти головне і другорядне та бачити загальну картину світу.
- Також людям доведеться навчитися жити в умовах потужного стресу, викликаного постійною невизначеністю.
Звичайно, люди можуть просто розслабитися, віддавши всю владу технологіям. Відкинути всі ілюзії та просто намагатися насолоджуватися життям. Але навіть якщо так, важливо зберігати розуміння того, хто ви є. Самоусвідомлення. І щоб зустріти майбутнє впевнено, потрібно починати готуватися до нього вже зараз.
Подивитися виступ професора Ю.Н. Харарі вживу можна вже 15 вересня у Києві на міжнародному освітньому форумі Facing the Future.
Фото: depositphotos
Читайте також
