Захищаючи підлітків: як допомогти тінейджерам навчитися розпізнавати маніпуляцію та брехню в мережі?

Медіаграмотність передбачає вміння орієнтуватися в інформації, усвідомлено оцінювати медіа-повідомлення будь-якого рівня, сумніватися і перевіряти. Наші діти більше, ніж ми в їхньому віці, взаємодіють з інформацією. І наше завдання навчити їх захищатися.

В рамках "Курсу з медіаграмотності для батьків" Сергій Горбачов, освітній омбудсмен, медіаексперт, написав важливий матеріал про те, як убезпечити своїх дітей-підлітків від впливу маніпулятивної та брехливої інформації. Хоча ми вважаємо, що ця інформація потрібна нам усім – і батькам, і дітям різного віку.

Сучасна людина весь час перебуває під потужним впливом інформації: ми кожного дня отримуємо безліч повідомлень, які на нас впливають навіть тоді, коли ми їх майже не помічаємо. 

Найбільше такі медіаповідомлення впливають на дітей та підлітків, які ще не мають достатнього досвіду, щоб визначити, які повідомлення є правдивими, а які – ні. 

Сергій Горбачов, освітній омбудсмен, медіа-експерт, журналіст, редактор

Як же батькам захистити своїх дітей від брехні та маніпуляцій, які можуть бути надзвичайно шкідливими та небезпечними? 

Як донести до підлітка важливу інформацію?

Насамперед треба обрати спосіб донести до підлітка важливу інформацію.

У віці 12-16 років підлітки серйозно переймаються питаннями формування і відстоювання свого "я". 

Тому для них питання вільного вибору і власної незалежності дуже важливі. Саме на цю особливість підліткового ставлення до світу  і можна спиратися, щоб їх захистити.

Наприклад, можна запитати підлітка: 

  • Чи сподобається тобі, якщо тебе намагатимуться свідомо ввести в оману?  
  • Чи коли намагаються тобою маніпулювати, тобто змушувають робити те, що потрібно маніпулятору, а не тобі? 

Навряд чи підліток ствердно відповість на такі запитання. Тому цілком логічними буде далі запитати:

  • А чи знаєш ти, що існують надійні способи перевірити, чи тебе не намагаються обдурити? Як переконатися, що інформація, яку ти отримуєш, є достовірною?

Якщо підліток зацікавлений отримати відповіді на ці запитання, можна поділитися власним досвідом того, як саме можна залишатися незалежним в інформаційному просторі.

Як бути незалежним у інфопросторі?

Можна, наприклад, почати так:

Інформація, яку ми отримуємо (чуємо, бачимо, читаємо в медіа), має чітке визначення якості.

Так само, як і будь-який інший продукт (наприклад, продукти харчування), інформацію можна визначити як якісну (достовірну), так і неякісну (оманливу).

Є різні джерела, звідки ми отримуємо інформацію. Це і “класичні” медіа - тексти на інформаційних сайтах, радіо, телебачення тощо. Однак чим далі, тим більше інформації ми отримуємо з інших джерел: сторінки у соціальних мережах: Instagram, Facebook, YouTube тощо. 

І далеко не завжди ця інформація правдива. Як розпізнати фейк – неправдиву інформацію? 

Як допомогти підлітку розпізнати неправдиву інформацію?

Зрозуміло, що визначити правдивість інформації можна лише тоді, коли ми перевіряємо її  у різний спосіб.

Про те, як перевіряти, читай далі.

Але перше запитання виникає таке:

Ми отримуємо кожного дня багато інформації,  і перевіряти кожне повідомлення просто не вистачить часу. Які ж повідомлення варто перевіряти ретельно? На які звернути увагу?

Відповідь на ці запитання насправді досить проста:

Перевіряти треба те, що нас чимось зачепило: засмутило, розгнівало чи, навпаки, дуже потішило.

Чому це так, думаю, зрозуміло кожній дорослій людині: ті, хто хочуть нами маніпулювати, звертаються насамперед не до нашого розуму, а до наших емоцій. Бо маніпулятори добре знають: коли людина чимось розгнівана, засмучена, схвильована, – її мозок ніби вимикається, людина втрачає здатність спокійно і виважено сприймати інформацію. 

Висновок зрозумілий: якщо повідомлення виразно емоційне, змушує дуже хвилюватися, відразу треба собі поставити запитання: а чому це мене хтось (хто саме?) так намагається розлютити, схвилювати? Чи не для того, щоб "закинути" брехню? 

Ось саме такі повідомлення і треба перевіряти у першу чергу. 

У статті психолога Світлани Ройз ви зможете дізнатися, як реагувати на емоційно заряджені новини, це допоможе не витрачати час на емоції, а відразу перейти до перевірки інформації.

 Як перевіряти інформацію на достовірність 

Існує чимало способів перевірки, чи є інформація правдивою. 

Найбільш доступними є такі способи: 

Перевірити джерело 

Хто це повідомив? Чи відомо тобі це джерело?  Чи воно варте довіри? Це оригінальне повідомлення чи репост якогось іншого? Якщо репост, де джерело?  

Чи реальна людина є автором повідомлення? Чи, може, це бот, фальшивий персонаж? Тут треба подивитися на фото, дані про акаунт. Якщо на фото якась собачка, котик чи суперпатріотичний малюнок з вигаданим прізвищем, повідомлення скоріше за все фейкове. Доречно перевірити, чи не є це фото зображенням якоїсь іншої людини. Для цього можна скористатися одним із численних сервісів в Інтернет. Наприклад, через GoogleImage знайти оригінал, пересвідчитися, що це – не якесь фото з раніше оприлюднених, чи не повторюється це фото з різними підписами. 

Перевірити правдивість фото чи відео

Якщо у повідомленні є якесь фото чи відео, варто перевірити, коли та де саме вони з’явилися в мережі. Бо дуже часто буває так, що фото, зроблене дуже давно, видається за зовсім недавнє. Або фото зроблено в одному місці, а показано, що нібито в іншому.  

Доречно звернути увагу, чи відповідають умови зйомки фото чи відео підпису. Бо буває так, що у січні розповсюджується фото, яке “зроблено от тільки вчора”, на якому чудово видно зелені дерева і свіжу травичку. 

Так само звертаємо увагу на добре відомі ознаки певного місця. Наприклад, підпис під фото стверджує, що фото зроблено у Києві, але на задньому плані видно російський прапор.  

Перевірити достовірність якогось твердження, яке викликає бурхливу реакцію 

Нещодавно в мережі широко розповсюджувалася антинаукова маячня про те, що "рак можна вилікувати голодуванням". Починалася ця маячня реченням: "В мусульманских странах нет рака". Зайве доводити, що елементарний запит до Google “країна, статистика захворювань на рак” відразу показує, що країни Азії та Африки, де найбільш розповсюджений іслам, мають досить високі показники цього страшного захворювання. 

Ці елементарні прийоми дозволять вашим дітям більш впевнено почуватися у мережі, не стати жертвами відвертих маніпуляцій чи обману.

Ресурси для перевірки фейків

Дуже можуть допомогти у розпізнаванні фейків спеціалізовані ресурси. Найбільш популярні з них – англомовні, наприклад, factcheck.

В Україні також є подібний якісний ресурс, який розвінчує різноманітні фейки, це stopfake.org

Загалом, чим більше наші діти знатимуть про різновиди медіа та про те, як перевіряти інформацію, тим більше вони будуть захищеними від омани та маніпуляцій. Тому варто порадити їм поцікавитися знаннями про медіа.

Наприклад, спеціально для підлітків зроблено цікавий ресурс, який називається “Медіадрайвер”. Цей ресурс містить чимало цікавої інформації про світ медіа.

Ми не можемо контролювати підлітків як маленьких дітей, але ми спроможні дати їм інструменти для самоконтролю, підказати, де і як потрібно себе захищати від брехні та маніпуляцій... А для цього нам самим важливо знати про це і використовувати ці знання щодня.


Просимо пройти наше традиційне міні-опитування:

Читайте також

Що таке медіаграмотність у запитаннях і відповідях

Що таке медіаграмотність і як її розвивати? Інфографіка для батьків

Впізнай фейк в обличчя: 8 кроків до викриття. Інфографіка для всіх

Нове на сайті