Рейтинги школ по баллам ЗНО - не показатель: Иванна Коберник о том, как разобраться

Советница министра образования при МОН Иванна Коберник подробно объяснила, как нам реагировать на рейтинги школ и на что действительно нужно обращать внимание.

Іванна Коберник, співзасновниця громадських організацій "Батьківський контроль" і "Смарт освіта", радниця Міністра в Міністерство освіти і науки України

Новинна стрічка в "кращих школах України, Києва" тощо. Потреба в критичному мисленні в дії.

Ні, це не кращі школи країни чи міста, а школи, чиї випускники мали вищий бал ЗНО. Це далеко не завжди заслуга школи. І ЗНО - це лише один з показників, який зовсім не є достатньою підставою оголошувати школу "найкращою". Ні, це не офіційний рейтинг. МОН НІКОЛИ не складав такого. Це плід роботи журналістів, які, на жаль, не дають додаткових коментарів, і це розчаровує.

Про рейтинги ЗНО

Рейтинг ЗНО може бути результатом:

Самої лише дитини, її роботи і наполегливості (невелика ймовірність в більшості випадків, але такі діти є).
Роботи вчителя саме з того предмету, з якого складалося ЗНО ( ймовірність цього фактора зростає, якщо в школі багато випускників і більшість з них склали цей предмет на високий бал).
Робота дитини з репетиторами - найчастіший випадок.

На що звернути увагу

Отже, на що, на мою думку, варто звертати увагу, читаючи стовпчики цих цифр з "рейтингу":

Кількість випускників і середній бал - якщо їх багато, і середній бал високий - то в цьому випадку школа таки доклалася певною мірою до результату, але підкреслю - до результату тестування, а не загалом до результату освіти, бо останнє не вимірюється ЗНО. Коли кажу "школа доклалася" - це може бути і "зібрала сильний педколектив", і "зібрала дітей, які мотивовані вчитися, чи їх мотивують додатково батьки, в тому числі додатковими витратами на приватні заняття". Варто мати на увазі, що школи з першої двадцятки Києва (про інші регіони не знаю, тому не стверджуватиму) жорстко відбирають дітей і відсіюють щороку тих старшокласників, які можуть зіпсувати їм «рейтинг». Наскільки це коректно - це не питання цього посту. Якось зі мною був відвертим колишній вчитель точних наук зі школи з першої п’ятірки - "Я читаю тему, те, що я кажу, розуміє 5 з 30 людей в класі. З ними і працюю. Решта після школи піде до репетиторів".
Якщо результат посередній, то тут може бути цілий комплекс причин, іноді вони зовсім протилежні. Можливо, в школі є 5%, які склали на 190балів+ і 10%, які отримали погані бали і ось вам посередній результат. Це нормально, насправді. Бо, нагадаю, ЗНО - механізм рівного доступу до вищої освіти насамперед, а не оцінка якості школи.
А ось якщо результат низький, а школа спеціалізована - то це вже питання замислитись, що в ній негаразд. Особливо, якщо низькі бали діти показують з предметів спеціалізації школи. Виходить, школа отримує додаткове фінансування, а користі від нього учням небагато.
І є ще одна причина можливих низьких результатів ЗНО - дитина твердо налаштована вступати закордон, а там результати українського ЗНО нікого не цікавлять. Відповідно, в неї були інші пріоритети підготовки. Однак, тут в мене є моя глибоко суб'єктивна думка - результат нижче 140 балів є дуже сумним підсумком роботи школи (якщо це результат конкретної дитини, а не середня температура по палаті, про яку я писала вище).

Що робити?

Вихід?

Швидше запровадження індикаторів якості освіти, які вже розроблені ДСЯО. Ось за цими індикаторами вже можна буде складати рейтинги і вони будуть чогось варті без купи "але".
Продумане пришвидшення шкільної реформи і створення профільної старшої школи. Це дасть можливість старшокласникам нарешті обирати предмети і вивчати обрані глибше. ось тоді результати тестів з профільних предметів будуть інформативнішими.

Але незалежно від всіх але - ЗНО найкраща реформа України, яка уможливила рівний доступ до вищої освіти. Та слід пам’ятати: рівний доступ до вищої освіти - це не дорівнює хорошій середній освіті.

фото: depositphotos