Преждевременные роды - личный опыт и советы от психолога Юлии Александровой

К сожалению, как правило родители не готовы к преждевременным родам и не знают, что делать дальше. Психолог делится ценным опытом.

Я – психолог за першим фахом і зараз допомагаю батькам передчасно народжених малюків адаптуватись до життя після пологів та пов’язаного з ними стресу. А прийшла я до цього тому, що сама стала двічі мамою передчасно народжених діток.

Юлия Александрова, психолог

Мало хто очікує народження малюка раніше, як на 40 тижні вагітності, але так буває доволі часто. Варто знати, що за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я 50% від пологів на ранніх термінах стаються без явних на те причин. Більш того, частка передчасних пологів в усьому світі зростає, незалежно від того, яка це країна – розвинута чи така, що розвивається.

Я також зовсім не очікувала пологів раніше терміну і не була до них готова. Так сталось, що у 2012 році 6-ти місячним народився мій син Олексій. Він прожив лише 39 діб. Наступним, вчасно, народився дуже бажаний та очікуваний Тимофій, а  2016 року, на 35 тижні, з’явився на світ Тихон. Лікарі виходили сина, і тепер він – цілком здоровий і активний хлопчик.

Випробування

Головне – вірити в дитину! Після народження Тихон, хоч і важив більше за багатьох «поспішайок», протягом першого тижня не міг дихати самостійно, тому потрапив до реанімаційного відділення і був підключений до апарату штучної вентиляції легень. Органи та системи ще не були розвинуті та пристосовані до життя поза маминим животиком. Синові було важко. Я дивилась на нього і згадувала Олексійчика, який важив лише 1200 г., але місяць дуже вперто боровся за життя. «Що я зробила не так? Чому це з нами трапилось знову?»…   «Так іноді буває», - була відповідь лікарів. Олексієві не вистачило сил, щоб виграти бій за життя, і я дуже боялася, що Тихон також може здатися. Стоячи біля спеціального столика з підігрівом у Тихона в реанімації, я молилася, щоб йому вистачило сил, щоб Бог не забирав в нас і його. Я постійно собі говорила: Все буде добре, цього разу все буде добре! І ВІРИЛА!!! Коли Тихон почав самостійно дихати, нас перевели на другий етап виходжування, де ми з сином перебували в палаті разом. Це була перша перемога, і щастя, здавалося, розірве серце – так було добре від того, що мій син буде поряд постійно. Він їв через зонд, вчився смоктати, утримувати температуру власного тіла та набирав вагу. Через місяць від народження сина нас нарешті виписали додому. То був дуже складний період життя, але наша величезна віра та любов дуже допомогли синові адаптуватись до життя та стати сильнішим.

Передчасні пологи – велике випробування.

«Поспішайки» народжуються з 22 по 37 тиждень вагітності та можуть важити від 400 грамів (іноді й менше). Їх шкіра тонесенька, недозріла, вони не можуть самостійно дихати, смоктати, перетравлювати їжу, у багатьох безліч неврологічних проблем.

Після пологів, якщо дитина перебуває у відділенні інтенсивної терапії, маму виписують з лікарні, і вона змушена повернутися додому без дитини – це додатковий удар по нервовій системі. Жінка має щодня приїздити до пологового, аби провести час зі своїм немовлям, зціджувати молочко, практикувати метод кенгуру, тобто контакт шкіра до шкіри малюка із батьками, підтримувати та показувати, як дитину люблять та чекають вдома. Після виписки додому починається велика і довготривала боротьба за можливість дитини бути здоровою. Непідготовлена до цього жінка опиняється в іншому вимірі, у прірві страхів та переживань, безодні невідомості.

Куди звернутися?

Важлива підтримка. На жаль, вагітну жінку ніхто не попереджає, що передчасні пологи можливі навіть при гарному виношуванні та здоровій вагітності. Коли стає зрозуміло, що передчасних пологів не уникнути, протягом підготовки до них була би корисною інформація про подальші події та важливі моменти. Зокрема, про зберігання грудного молока, роль у виходжуванні батьків і рідних, документи та виплати, які треба оформити після пологів тощо. Бесіда з психологом могла б полегшити стан стресу, налаштувати жінку на позитив, віру, розуміння того, що вона не сама, а поряд є ті, хто готовий поділитися своїм позитивним досвідом та підтримати. З цією метою у багатьох регіонах країни працюють представники ГО «Українська Асоціація батьків передчасно народжених дітей «Ранні пташки». Це волонтерська робота, яка йде від душі і серця. Організація є партнером українських та міжнародних організацій в царині охорони здоров’я новонароджених. Фахівці при Асоціації також надають моральну та інформаційну підтримку родинам поспішайок на сторінці у Facebook  та на сайті . Також тут можна оформити карту знижок у клініки та реабілітаційні центри «Рання пташка», що дає право на знижку від 2 до 50% у різні медичні заклади та центри по всій країні, дізнатися про зустрічі батьків, про дослідження та конференції

Особисто моя місія в Асоціації «Ранні пташки» - комунікація, можливість живого спілкування між батьками поспішайок та підтримка тих, хто пережив перинатальну втрату. У Viber-чаті «Ранні пташки: чат спілкування мам» мами діляться власними історіями виходжування, підтримують одна одну, дають поради, корисні контакти тощо.

Коли до мене звертаються мами передчасно народжених дітей, я перш за все вітаю їх, адже не зважаючи на усі складнощі, народження – це вже диво і нічого страшного, що воно передчасне. Від таких пологів не застрахована жодна жінка. Треба докласти великих зусиль, всю волю та терпіння, щоб виходити малюка. Мені хочеться побажати тим, хто став батьками «поспішайок», великої віри та терпіння, здоров’я та мудрості, ви – герої! Оточені любов’ю та підтримкою дітки сильніші, нехай вони виростуть здоровими і щасливими.

фото: личный архив

Читайте также

Как распознать внематочную беременность: 6 тревожных сигналов

Можно ли забеременеть при грудном вскармливании?

Ваша беременность: практическое руководство от зачатия до рождения, обновленное издание

Новая жизнь: 5 простых правил с первых дней беременности

Новое на сайте