Про те, що казки впливають на нас, мають важливе значення в житті дітей, ми вже писали не раз. Про користь і способи використання казок для виховання і розвитку дітей, ми розповідали в першій частині матеріалу про казкотерапію. А зараз пропонуємо матеріал казкотерапевта і психолога про створення терапевтичних казок.
Олена Петрушкевич, казкотерапевт, психолог-експерт
у Креативній Міжнародній Дитячій Школі (КМДШ)
Останнім часом на полицях книжкових магазинів нескладно віднайти книжку із казками, написаними дитячими психологами. Найчастіше такі казки називають терапевтичними. У просторі інтернету помічних, корекційних, корисних казок теж багацько. Окрім психологів, казки пишуть педагоги, мами, бабусі, тати тощо. Наприклад, на заняттях в школі КМДШ ми також використовуємо метод казки.
Зріст популярності написання казок для дитини з певною метою пов’язаний з підтвердженою ефективністю використання їх для допомоги дитині. Заради справедливості відзначу, що терапевтичні казки для дорослих існують теж, але в цій статті мова саме про казки для дітей.
Тож для чого психологи, педагоги, батьки пишуть казки?
Найчастіше, за моїм спостереженням, мета автора - скорегувати поведінку дитини. Кажучи просто, зробити так, щоб дитина використовувала іншу, а не звичну, модель поведінки.
Ця інша поведінка може бути бажаною, тому що:
- прийнята в суспільстві. Наприклад, знімати капелюх в приміщенні;
- необхідна для здоров’я. Наприклад, чистити зуби зранку і ввечері;
- більш ефективна, результативна в соціумі. Наприклад, бути привітним з тими, з ким хочеш побавитись.
Педагоги можуть використовувати казки власного авторства для корекції поведінки класу або як спосіб передачі правила чи цінностей. Мій досвід такого використання - у школі КМДШ. Зокрема, тьютори використовують авторські історії, щоб обговорити різні моделі поведінки героїв, зробити висновки, прийняти рішення разом з дітьми. Історії відображають актуальну ситуацію в класі і спонукають до змін шляхом осмислення учнями того, що відбувається і ролі кожного в цьому.
Чи може дитина змінитись під впливом казки?
Правильно буде сказати, що поведінка дитини може змінитись. Давайте розглянемо, чому це можливо.
Наша поведінка керується багатьма внутрішніми факторами. Не останнє місце займає наш попередній позитивний досвід.
А якщо його немає? Якщо мені 4 роки і ще жодного разу діти в пісочниці не запрошували мене до спільної гри? Якщо я маю виключно досвід, коли мене відмовились приймати або не реагували на мою появу?... І ще трохи інформації про мене. Я не схильна говорити із незнайомими. Я спочатку мовчки спостерігаю. І мамина порада «Привітайся з дітками і запропонуй погратись» зовсім мені не підходить… Одного разу я почула казку про білочку. Вона теж не може першою звертатись до незнайомих звірят. Але якось вона мовчки простягнула лапку із каштанами. Звісно, що знайшлись ті, хто зацікавився каштанами і почав розмову-гру. Білочка відповіла, і гра почалась. Я раділа разом з Білочкою, бо прожила її історію разом з нею. Її позитивний досвід став моїм. Тепер мені було на що спертись, коли я прийшла на дитячий майданчик. Не замислюючись, якось природньо для себе я знайшла два великих камінчики і простягнула мовчки дітям, які підняли на мене очі. Один хлопчик відразу підбіг і запропонував разом бавитись камінцями. Звісно, я погодилась.
Ця не вигадана історія схожа на багато історій знайомих мені дітей. Дитина співпереживає герою казки, проживає з ним його історію, досвід героя стає її досвідом, тож тепер я можу так теж. То ж як скласти казку, яка допомагає дитині набути добрих навичок та позитивного досвіду.
Коротка схема складання помічної казки
- Ця казка про Героя … Описати героя, з яким дитина зможе себе асоціювати
- Усе в нього добре, але… Описати поведінку, яку слід змінити, і які її наслідки для героя спричиняють потребу зміни поведінки
- Одного разу Герой зустрів… Описати, як Герой зустрів іншого персонажа, який підказав, що слід змінити, і тоді результат буде інший.
- Спробував Герой вчинити по іншому, і от…
- З того часу Герой…
От так просто складається казка для корекції поведінки дитини. Чи це означає, що підказавши шлях дитині, ми можемо бути впевненими, що вона його точно використає? На жаль, ні.
Дитина використає той казковий спосіб вирішення проблеми, який їй по силах.
Пам’ятаєте приклад про 4-річну дівчинку і казку про білочку? Якщо б казка розповідала про білочку, яка вітається першою із незнайомими звірятами, сором’язлива дівчинка не змогла б використати її досвід.
Отже, скласти казку і просто і складно водночас. Схема проста. А от підібрати спосіб поведінки, яким дійсно зможе скористатись дитина і який спрацює в реальній життєвій ситуації, іноді складно. А іноді без спеціальних знань взагалі неможливо. Але в багатьох ситуаціях життєвого досвіду дорослої людини, спостережливості і здорового глузду достатньо, аби допомогти дитині порадою в казковій формі.
Чи існують казки, які допомагають дітям впоратись із глибинними переживаннями?
Такими, як, втрата близької людини, розлучення батьків і т.п.? Так!
Мета цих казок лежить глибше, аніж корекція поведінки. Такі казки пишуть професійні казкотерапевти і талановиті письменники. І схеми не існує.
Вплив таких терапевтичних текстів від відомих письменників відчував кожний дорослий читач. Але це вже зовсім інша історія
У вересні - відкриття нових шкіл повного дня КМДШ у Києві та Львові:
КИЇВ - Дніпровська набережна, 14. Більше інформації тут
ЛЬВІВ - вул. Угорська, 14 (в районі Нового Львова). Більше інформації тут
Фото: КМДШ
Читайте также
