Дитяча непосидючість викликає багато питань, а діагноз РДУГ – паніку. Що це за стан? Які його причини, та де проходить межа між нормою та розладом? Розібратися в цих питаннях нам допоможе дитяча неврологиня Медичного центру Берсенєва Владислава Олегівна Кулик.
Лікарю, скажіть, а що таке РДУГ з точки зору медицини простими словами, щоб було зрозуміло батькам?
Головне, розуміти, що РДУГ (розлад дефіциту уваги та гіперактивності) – це не про погане виховання і не про розбещеність. Це про те, як влаштована робота мозку дитини: їй складніше керувати увагою, імпульсами та рівнем активності, особливо там, де потрібно довго тримати внутрішнє гальмо, дотримуватися дисципліни, відповідати соціальним рамкам. Неправильно думати, що дитина із РДУГ не хоче бути слухняною. Часто вона хоче і навіть намагається, але швидко втрачає контроль.
РДУГ має три ключові прояви: дефіцит уваги, гіперактивність і імпульсивність. Таким дітям важко там, де нудно, довго або одноманітно.
Вони часто починають завдання, а потім відволікаються, переключаються на щось інше.
Але є важлива пастка: дитина із РДУГ може гіперфокусуватися на тому, що їй дуже цікаво (ігри, конструктор, відео). Тому фраза «та він же може годинами сидіти в телефоні!» не заперечує РДУГ і не підтверджує його – це лише особливість роботи мотивації.
Що стосується гіперактивності, то це не «шило в одному місці» заради шкоди, як думають багато хто. Це відчуття, ніби в тілі постійно увімкнений мотор. Тому дитині складно сидіти спокійно, вона совається, схоплюється, бігає, багато говорить.
А імпульсивність проявляється в тому, що дії іноді випереджають думки. Дитина перебиває, відповідає, не дослухавши, діє одразу, а потім думає. Звідси «неприємності» у вигляді: штовхнув, сказав щось не те, дивно відреагував. У результаті, в таких дітей часто страждає навчання (не через здібності, а через саморегуляцію), погіршуються стосунки з однолітками, виникають конфлікти вдома, знижується самооцінка («я все роблю не так», «у мене не виходить»).
І все ж таки, як зрозуміти – це РДУГ чи темперамент? Де проходить межа?
Це найчастіше і найважливіше запитання. І тут одразу скажу чесно: одного точного показника не існує. Але є ознаки, які допомагають відрізнити особливості характеру від нейророзвиткового розладу.
Головна відмінність – керованість. Темпераментна дитина може бути галасливою, швидкою, емоційною, але загалом вона здатна керувати собою, хай і неідеально. Так, з нагадуваннями, з паузами, не завжди з першого разу, але здатна.
Дитина із РДУГ часто хоче, але не може втримати контроль. Наприклад, пообіцяла сидіти спокійно, а за хвилину вже встала. Знає правила, але постійно їх порушує, а потім засмучується через власні вчинки. Ось так на прийомі мені пояснив свою поведінку 8-річний хлопчик: «Я намагаюся мовчати, але слова самі вилітають. А вчителька не вірить…»
Важливо звертати увагу на те, де і як проявляється поведінка. За активного темпераменту труднощі мають ситуативний характер, але дитина здатна взяти себе в руки. У комфортному середовищі вона взагалі спокійна й адаптивна. А от при РДУГ немає «чарівного місця», де раптом усе стає легко. Прояви помітні в різних місцях: удома, у школі, на гуртках.
І, звісно, ціна зусиль. Темпераментна дитина може втомлюватися, але загалом не виснажується постійно. А дитина із РДУГ витрачає величезну кількість енергії на самоконтроль, швидше втомлюється і вигорає навіть у дитячому віці, часто має низьку самооцінку, хоча може бути дуже розумною й талановитою.
Продовження буде
Фото: dreamstime.com
Читайте також
