У школі - староста, в університеті - староста групи... Не те, щоб я прагнула до влади, просто вимоги завжди були високими. Пам'ятаю, як тато засмутився, коли я один рік не привезла додому похвальний лист батькам за гарне моє виховання із табору. 9 років поспіль я була в літньому оздоровчому таборі: 8 медалей із зображенням морського узбережжя і 8 листів-подяк батькам за гарне виховання доньки, надрукованих на друкарській машинці (якщо ваші діти не в курсі, в інтернеті є картинки).
Один рік я вирішила відпочити: я раділа життю, плескала в долоні з усіма, але не брала участі в конкурсах. Я готувала їх з іншими, то лаври віддавала тим, хто виходив на сцену. Сама ж була за кадром. Напевно, це і є відпустка в дитячому віці. Відпочити від усього!
Але не можу сказати, що першість мене сильно напружувало, навпаки, лестило: батьки задоволені повертаються із батьківських зборів, а значить, 1 кг морозива несуть додому. Усі задоволені.
Круглий відмінник або твердий хорошист?
Моєму здивуванню не було меж... Усе почалося із вечора ностальгії. Ми із друзями згадували свої шкільні роки, і кожному було, що розповісти. Потім ми грали, вгадували, хто і ким був у школі. Звичайно, ніхто і не сумнівався, що я не пропускала уроки, хіба що, алгебру і то пару раз. Потім ми говорили про сучасну школу і про те, що їх 6-річна донька в 2018 році йде в перший клас.
Моєму здивуванню не було меж... коли я дізналася, що друзі не хочуть, щоб їхня донька була відмінницею. Як цього можна не хотіти? «Ми були б раді і будемо докладати всі свої зусилля для того, щоб у неї все виходило, але наполягати на всіх «12»не будемо, хай просто вчиться і буде твердою хорошисткою».
Я було заперечила, що вони заздалегідь знижують її планку, не дають настанови прагнути, а задовольнятися тим, що є. На що вони і не стали заперечувати: «може і так, але нехай із задоволенням ходить у школу».
Це нове покоління батьків або що? Моя думка не змінилася - потрібно прагнути, потрібно щосили... запитали думку психолога.
Сугаренко Аліна, сімейний і дитячий психолог, НЛП- практик:
Усі ми хочемо, щоб наші діти стали успішними і щасливими, а також здоровими людьми. Позитивний намір батьків зробити зі свого чада умільця всім зрозуміло, а розуміння істинного природного таланту своєї дитини, яке дасть йому розкрити себе і стати не тільки професіоналом у майбутньому, а й щасливою людиною від цього, робить Вам честь і викликає гордість. Коли відбувається «треба», «престижно», «перспективно», Ви, звичайно, отримаєте бажаний результат у вигляді медалей своєї дитини, але чи треба це їй? Чи його природний талант ви разом розвиваєте або розвивається лише комплекс хорошої дівчинки?
Деякі діти з дитинства вміють говорити ні, а деякі підлаштовуватися під бажання своїх наставників. Чим небезпечний «комплекс хорошої дівчинки»? Тим, що звичка бути хорошою призводить до задоволення бажань інших людей і часто, «переступаючи» через свої власні потреби. Ця якість характеру небезпечна тим, що за нею може з'явитися так званий «комплекс жертви». Тому будьте уважнішими до своєї дитини, щоб у результаті його наміри досягати результатів стало не тільки за похвалу своїх батьків і кілограм морозива, а й за своє бажання займатися тим чи іншим видом діяльності, розвиваючи себе і отримуючи від цього задоволення
Фото: shutterstock
Читайте також
