Поки я везла "Око вовка" дітям для прочитання і рецензії, я, зрозуміло, прочитала її сама. І мушу сказати, що ця книга не тільки для дітей. Вона для Людини - розумної, глибокої, що прагне до гармонії. Для тих із нас, хто любить і поважає світ, який нас оточує, закоханий у природу і трохи вірить у магію. Але при цьому - це по-справжньому дитяча книжка.
Чому я назвала стиль твору французького письменника Даніеля Пеннатка магічним реалізмом? Тому що тут м'яко і красиво переплітається магія і реалізм. Це не "Сто років самотності" і не дорослий "Шоколад на крутому окропі", але просто тому, що це невеликий роман про долю людей, це невелике оповідання про людей і тварин. Точніше, про Хлопчика і Вовка, в очах яких - історії їх життів, переплетення доль, глобальні проблеми світу і маленькі драми окремо взятих персонажів.
Причому "в очах" - варто сприймати буквально. У розширених зіницях один одного хлопчик Африка і Блакитний Вовк дізналися правду про кожного з них, побачили історії життів і ... спойлер більше не буду, скажу лише, що вражена об'ємністю і глибиною цього невеликого твору.
Про любов
Це книга про кохання, яке існує поза нами, ми тільки можемо приймати її у своє життя і віддавати її, трішки збільшивши. А ще це книга про сім'ю і про зграї, про те, що Своїх можна знайти в будь-якому місці, головне бути чуйним і уважним.
Вона про Справу - про те, що завдяки тій же чуйності, уважності і любові, можна реалізовуватися у найрізноманітнішій діяльності і міняти за її допомогою світ.
І про те, що іноді ми щось втрачаємо заради того, щоб чогось навчитися і придбати щось більше.
І що "хороший кінець" може бути дуже різним і варто дякувати життю.
І ще про те, яка маленька наша планета, де легко можуть зустрітися Хлопчик з Африки і Вовк із Крайньої Півночі ... Упевнена, що думки про те, що цей наш маленький світ потрібно вчитися берегти, приходять самі по собі. Без моралей і нудних лекцій. У цьому особлива цінність книги.
Моя рецензія виходить занадто дорослою, тому назву і дитячі аргументи.
Для дітей
Книга цікава, хоча і неспішна і будується на спогадах. Вона із драйвом.
Переміщення у часі-просторі трапляється незвичайним способом. Вхід у "портал" викликає у дітей "Ухти-реакцію", а значить, шанси бути прочитаною до кінця у книзі високі.
Пізнавально - трохи нагадує "Біле Ікло" Джека Лондона, але правда про світ дикої природи подана в більш м'якому варіанті і не без магічних вкраплень.
Вона змушує співпереживати, залучаючи емоційно, закохуючи з перших хвилин.
Дуже лаконічна і нею багато роботи з візуалізацією, яка втілюється в уяві як би сама.
Картинки у книзі - чорно-білі, дуже красиві, але вся робота йде в всередині читача.
І ще: у дітей може виникнути багато питань, тому добре бути поруч і обговорити прочитане разом.
Книга вчить бути терпимими один до одного і проявляти повагу. Це для нас зараз дуже важлива якість, яка стоїть формувати в дітях із раннього віку.
Ну і це дуже красива книга. У всіх сенсах.
Дякуємо "Часу Майстрів" за надану книгу.
Фото: Оксана Шевченко
Читайте також
