Автор тексту, який ви прочитаєте нижче, - Артем Шевченко - молода людина 16 років від народження, з яким багато і багато речей здаються дуже нудними. Особливості віку і покоління діджитал.
Але ось батути... Ці "дитячі заняття", на які він погодився тільки в якості експерименту, трохи змінили його погляди на цей сірий світ, де правлять дорослі:)
Пряма мова:
Не до дитячих розваг
"Як ми всі знаємо, нас, людей, або, як нас люблять називати старші (за віком) люди, підлітків важко чимось здивувати: не багатьом з нас до вподоби прогулянки на свіжому повітрі і спілкування з батьками на шкільні теми, слухати нарікання - то не найкраще заняття. Ходити туди, куди кличуть батьки, взагалі не завжди правильно... Особливо якісь там "стрибалки-скакалки" Я, особисто, недолюблюю дитячі забавки, тому запрошення на батут у мене викликало скепсис. Але мене запевнили, що це не дитяча гра, а дещо інше. І я пішов (інколи у мами-таки класні ідеї).
Коли я прийшов на батутний майданчик, мені ті батути видались якимись маленькими, я боявся, що від сильного стрибку я вилечу з них і приземлюсь десь, за межами цього простору... і це буде боляче.
А потім я почав стрибати…
І тут я зрозумів, що батут ніяка не дитяча забавка, а ух яка важка і досить доросла забавка.
Увага! На батутах стрибають у шкарпетках, так що не забутьте їх узяти або купите на місті (40 грн).
Тренування на всі сто!
Професійний батут потребує професійного тренера. Мене вчила, виконуючи дивовижні трюки і кульбіти, не просто тренер, а майстер спорту зі стрибків на батутах пані Тетяна.
Почали ми із простих стрибків.
Хоча стрибки на одному місці в висоту здаються легкою справою, на батуті новачку це зробити важко: ти постійно чи втрачаєш рівновагу, чи стрибаєш, зміщуючись то вперед, то назад. Але через деякий час мені вдалося засвоїти цей навик.
Далі йшли стрибки дещо складніші: стрибок з розворотом 180/360 градусів, падіння з паралельними до батуту ногами, падіння з паралельними до батуту ногами, але з розворотом на 180 градусів - коротше кажучи, весело, важко, але круто, надзвичайно круто.
Мої спроби є на відео, але мені воно не подобається, бо там я ще не дуже стрибаю...
Чи було страшно?
Ні, крім одного моменту: коли я мав з висоти свого тіла впасти на батут животом. Трохи неправильно впав – і було б неприємно…
Пані Тетяна показала мені пару своїх улюблених стрибків, я не запам’ятав їхніх назв, я не встиг навіть відслідкувати, як вона це робить: починає, а потом бац – і вона вже все зробила. Я просто був в захваті.
Я розумію, що годинного майстер-класу замало. Тренер сказала, що 5-6 занять - і я багато чого зможу. Я хочу пройти цей шлях.
І хто б міг подумати, що пострибати на батуті, - то так захоплююче та дуже схоже на чоловіче випробовування… особливо, якщо за мету мати – пробіжку по стіні майже до самого верху. ;)
Якщо хтось думає, що батут – це дитяча забавка, прошу, приходьте!
Хотілося б подивитись на захеканих людей ;). Киньте собі виклик!"
У хлопця з'явилося місце, де можна займатися спортом, давати собі фізичне навантаження і розвиватися тілесно без нудьги і з ух-ти ефектом! Це не може не радувати, особливо якщо враховувати, що цей хлопець - твій син:).
Спасибі мінеральній воді Borjomi і мережі батутних залів у Києві Jumping Hall за надану можливість отримати такий чудовий досвід і... здивувати підлітка:)
Читайте також
