Почну з особистого досвіду. Зараз я більшу частину часу працюю вдома, а це значить, що дорога на роботу у мене - це піша прогулянка з однієї кімнати в іншу - 100 кроків в день. І якщо влітку у мене є озеро, довгий вечір і гарний настрій для того, щоб гуляти по 5-7 км на добу, то взимку цього немає. Вийти в темну мряку/мороз/заметіль після 19 години вечора - справжній героїзм, на який я не завжди здатна. І в результаті я помітила зміни в собі. Настрій наблизився до позначки "преддепресивний", активність знизилася ще більше, а сірий світ став ще сірішим…
Причини для мене очевидні: мало прогулянок на свіжому повітрі на тлі браку сонця (а значить, серотоніну) і короткого світлового дня.
Що я роблю: призначаю зустрічі серед дня і намагаюся йти до них пішки (вийти на пару зупинок раніше - простий вихід), присідаю в цілому за день 200-250 разів, стою планці по хвилині кілька разів за день. Це моя «невідкладна допомога». Чому це працює?
Чому потрібно просто ходити пішки?
Уляна Супрун у себе на офіційній сторінці опублікувала черговий корисний пост. Там багато посилань на дослідження про користь активного руху і на інші пости, які свідчать, що гіподинамія - біда сучасності, смертельно небезпечна біда.
Винесу до статті найголовніше, що нам треба пам'ятати:
- Українці лідирують за рівнем смертності з - за серцево - судинних захворювань в Європі (то дані не з цього поста, але їх варто знати), причина - неправильне харчування + гіподинамія.
- Рух - профілактика серцево - судинних захворювань, ожиріння, діабету, депресивних станів, ГРВІ, порушень в опорно - руховому апараті.
- Необов’язково ходити до тренажерної зали, купувати дорогі девайси і шукати різний спорт - інвентар, щоб проводити профілактику всіх цих захворювань шляхом боротьби з гіподинамією. Треба просто ходити кожен день.
Користь піших прогулянок доведена
Одна з причин, яка заважає нам отримувати достатнє фізичне навантаження - відмовки, які часто будуються на лінощах, які, в свою чергу, вибудовуються на уявленні про майбутні навантаження, як такі, що будуть складно виконати. Ми тільки думаємо що потрібно збирати форму, тягнутися в спортзал після роботи, працювати там годину-півтори і тащитися назад, і бажання пропадає. З‘являється безліч відмовок і забуваються усі загрози гіподинамії. А вони серйозні.
…коли ми мало рухаємось та багато сидимо – організм буквально «вимикається». Сповільнюється обмін речовин, що впливає на нашу здатність регулювати рівень цукру в крові, метаболізувати жири, негативно впливає на тиск та послаблює м‘язи та кістки.
- пише Уляна Супрун
Що робити? Просто гуляти.
Супрун у своєму пості каже, що 10 хвилин прогулянки на свіжому повітрі - це те, що може стати профілактикою.
10 хвилин пішої прогулянки - це ж так мало, щоби врятувати себе від ряду захворювань. Чи не так?
Як потрібно ходити, щоб прогулянка принесла найбільше користі?
- Швидкість руху - 5 км на годину. Це досить інтенсивна ходьбa.
- Йти треба швидко, активно, дихати в такт ходьбі.
- Орієнтуватися на 10 тис кроків - можна, але необов'язково. Скажу по собі, що важливо почати з малого, потім захочеться ходити більше і активніше. І навіть місиво під ногами - не перешкода. Є місця, де ходити можна.
- Добре було б подружитися з програмою - мотиватором для гаджета, вона буде фіксувати кількість пройденого, підбадьорювати і натякати. Іноді цю функцію може взяти на себе друг/подруга, партнер, діти або собака. Завжди классно, якщо є додатковий стимул.
10 хвилин – це дуже мало. Це те, що ми зможемо виділити для себе завжди. Чому б з цього не почати?
Чи обмежуватися цією кількістю навантаження? Ні! Щоденна зарядка, йога з коректним підходом до хребта, танці, біг, банальні присідання та планка - то, що повинно увійти у ваше життя, але про користь піших прогулянок не можна забувати навіть тим, хто активно тренується по 3 рази на тиждень. Ходити потрібно всім.
І наостанок, саме дозвіл собі почати з малого, дає нам сили для подальшого розвитку і збільшення фізичних навантажень. Головне, не гвалтувати свою волю. Мій особистий досвід показує, що якщо рватися вперед, працювати над тілом все більш інтенсивно, то не факт, що витримаєш тривалий марафон. Уся моя минула зима і практично весь рік пройшли в різних інтенсивних програмах фізичних навантажень. І одного разу я просто залишила все, вирішивши, що пора відпочити. Брала вершину за вершиною і одного разу не розрахувала сили…
Тому м’яке щоденне навантаження - шлях, в якому більше перспектив, - думаю я зараз... і збираюся на обідню прогулянку.
Більше корисного в пості Уляни Супрун.
Фото: depositphotos.com
Читайте також
