На своїй сторінок Facebook разом із лікарем-неврапотологом пояснюють, що потрібно робити при перших симптомах інсульту. Прочитайте уважно, адже випадки інсульту, на жаль, не рідкість.
Насправді, інсульт - це невідкладний стан. Якщо у людини раптово змінилася мова, перекосило обличчя або почали погано слухатися рука або нога на одній половині тіла, слід негайно зателефонувати 103 і наполягати на доставці в ту лікарню, де є КТ або МРТ. Від того, як швидко і якісно буде надано лікування у перші години інсульту, залежить одужання і якість життя пацієнта!
Що робити, якщо у людини інсульт - розвінчання міфів.
- Міф 1. При інсульті потрібен спокій, людину не можна перевозити з дому до лікарні або з однієї лікарні в іншу. Насправді, усі люди, які мають інсульт, повинні якомога швидше бути доставлені в лікарню. Ситуації, коли перевезення в умовах автомобілю швидкої може погіршити стан здоров'я пацієнта, трапляються дуже рідко. Якщо пацієнт знаходиться у маленькій або погано оснащеній лікарні, слід порівняти ризики транспортування і ризики лікування у лікарні, де немає належних ресурсів.
- Міф 2. Якщо прояви інсульту швидко пройшли, подальше лікування не потрібно. Це не так - усім людям, які пережили інсульт (навіть із минущими порушеннями), необхідні термінова консультація лікаря-невролога, що спеціалізується на інсульті, і обстеженні, яке дозволить зрозуміти причину і призначити необхідну профілактику. Тільки таким чином можна зменшити ризик повторного інсульту на 50-80%.
- Міф 3. При лікуванні необхідні крапельниці, і чим їх більше, тим краще. У більшості випадків інсульту крапельниці мають сенс лише протягом 1-2 діб від початку захворювання. Більшість ліків, які при інсульті широко використовуються в Україні та вводяться за допомогою крапельниць (ліки для "захисту", "лікування" або "відновлення" мозку, так звані нейропротектори, "судинні препарати", антиоксиданти, антигіпоксанти т.п.) не мають науково доведеної безпеки і ефективності і не використовуються для лікування інсульту.
- Міф 4. Лікування інсульту складається із гострого періоду, коли хворий не повинен сідати або вставати на ноги до наступної реабілітації, яка починається через кілька тижнів або місяців, коли хворий зміцніє. Насправді, реабілітація при гострому інсульті повинна початися через 2-3 дня після звернення до лікарні. Чим пізніше почнеться реабілітація, тим менше буде від неї користі.
- Міф 5. Час лікує. Порушення, викликані інсультом (слабкість рук або ніг, порушення мови, двоїння і т.д.), поступово зникнуть самі по собі. Насправді, мозок людини має певну здатність самостійно відновлювати свою роботу, що призводить до зменшення порушень, але відбувається це тільки протягом перших 2-3 тижнів, не у кожного пацієнта (в основному при невеликих ураженнях) і зазвичай не повністю. Щоб досягти максимального відновлення порушених функцій, повернутися до незалежності від сторонньої допомоги і повноцінного життя, абсолютна більшість пацієнтів зі стійкими постінсультними порушеннями (не можуть ходити, самостійно одягнутися або вмитися, користуватися туалетом і т.д.) потребує реабілітації. Реабілітація складається не з уколів або крапельниць, а з занять із фізичним терапевтом, ерготерапевтом і логопедом, метою яких є відновлення порушених функцій і зменшення потреби у сторонній допомозі. До речі, такі методи, як масаж, ванни, електростимуляція уражених кінцівок, бджоли, п'явки, будь-які крапельниці з нейропротекторами, клітинна терапія не мають науково доведеної ефективності та не рекомендовані для використання.
- Міф 6. Інсульт виникає внаслідок стресів, і ми нічого не можемо зробити, щоб його уникнути.
Причини виникнення інсульту
Сьогодні фахівці добре знають фактори ризику інсультів. Вони включають:
- похилий вік,
- нездоровий спосіб життя,
- медичні проблеми.
До факторів способу життя, що підвищують ризик інсульту, відносяться
- куріння,
- зловживання алкоголем,
- недостатня фізична активність (менше 150 хв. на тиждень),
- ожиріння.
До числа медичних проблем відносяться:
- підвищений кров'яний тиск (більше ніж 140/90 мм рт.ст. - головна загроза, навіть якщо пацієнт добре себе почуває),
- цукровий діабет,
- миготлива аритмія (підвищує ризик інсульту в 5 разів!),
- високий холестерин.
Ми можемо визначити фактори ризику інсульту і розрахувати його ймовірність протягом найближчих 5 або 10 років. Знаючи це, можна дати пацієнту поради, як зменшити ризик на 50-80%.
- Міф 7. Щоб запобігти інсульту або "пролікуватися" після інсульту, необхідно 1-2 рази на рік лягати в лікарню, прокапатся або почистити судини. "Прокапування" немає ніяких науково доведених переваг у профілактиці інсульту і не рекомендується для використання у розвинених країнах. Детальніше - на сайті МОЗ.
Фото: shutterstock