Операция "Абитуриент": как незрячая девушка поступала на факультет журналистики - из первых уст

Таня - будущая журналистка. Она закончила школу для незрячих детей и в этом году поступила на факультет журналистики в один из столичных вузов. Сегодня мы публикуем ее рассказ, как это было.

Это не первая статья юной журналистки. Еще будучи выпускницей, Таня написала нам статью о том, как обстоят дела с доступностью ЗНО для детей  нарушениями зрения. Оказалось, что такой тип тестирования доступен не всем незрячим выпускникам, ведь пока еще только 4 предмета адаптированы к их потребностям. 

Сейчас мы можем поздравить Таню с успешной сдачей экзаменов и поступлением в вуз. Далее - рассказ из первых уст.

Таня Антоненко - выпускница  с нарушением зрения

Таня Антоненко, выпускница школы-интерната №5 для детей с нарушением зрения, будущая журналистка, автор статьи.

Закінчивши школу, кожен прагне вступити до університету і здобути омріяну професію. Ось тільки умови вступної кампанії є однаковими не для всіх абітурієнтів...

Рівні права під час вступної кампанії? Ні, не чули

Хоча зараз багато хто думає, що в нашій країні рівні можливості для усіх абітурієнтів, а вступники з порушенням зору нічим не відрізняються від всіх інших, можу вас запевнити, що це правда, але не в усьому. Зокрема, не в можливостях здати ЗНО та подавати документи в декілька ВНЗ.
Зараз для незрячих адаптовано лише 4 предмети ЗНО, тому мало хто може його складати, переважна більшість випускників отримують відмову і вони вимушені складати вступні іспити в університетах.

Як саме відбуваються іспити у ВНЗ для незрячих?

Зазвичай, іспити відбуваються так: абітурієнт отримує завдання у тестовій формі та виконує їх з допомогою викладача, який зачитує питання та пропоновані до нього варіанти відповіді, позначаючи у бланку відповідь, яка на думку вступника є правильною. Також абітурієнти з порушенням зору мають додатковий час на виконання роботи (30 хвилин), але, власне, хочу зауважити, що він не завжди й потрібний, але це вже скоріше особливості кожної людини.

Різниця між ЗНО та вступними випробуваннями досить помітна

Хтось скаже: "Яка різниця складати ЗНО чи вступати за результатами екзаменів? Адже це майже одне і те ж". Та різниця є. Адже навряд чи вдасться комусь скласти іспити більше ніж в один університет,  бо всі ВИШі виставляють приблизно однаковий розклад. Є щасливчики, котрим вдавалося складати вступні випробування  одразу у два ВНЗ, але це, скоріше, схоже на диво. Також буває, що рівень складності завдань ЗНО та рівень тестових завдань, що абітурієнти отримують в університеті, зовсім різні. 
Під час складання вступних іспитів постає ще одне запитання і воно полягає в тому, а наскільки вступник може бути впевнений в тому, що відповіді записані у екзаменаційний бланк саме ті, що були надиктовані ним?
І ось тут, особисто мене, дуже приємно вразив цього року Київський національний університет культури і мистецтв. Адже наскільки я порівнюю мої екзамени саме до цього університету та екзамени інших  вступників з порушенням зору до інших ВНЗ, то тільки тут, крім того, що відповіді, які я називала, були записані викладачем, вони також були записані на диктофон, який працював під час усього випробування аби уникнути потім будь-яких непорозумінь.
Це нововведення стало приємною несподіванкою для мене, але найбільш приємно, що працівники університету, коли я запитувала чи цей аудіозапис потрібен для їхніх звітів, з посмішкою відповідали, що цей аудіозапис потрібен  для того, аби я була впевнена в чесності та справедливості іспиту.
Я вважаю, що це нововведення мають застосовувати у інших університетах також, аби абітурієнти були більш впевнені у прозорості вступних випробувань.

Незрячая девушка с собакой - инклюзия

Навчання незрячих в університеті оповите міфами

За місяць вступної кампанії я чула багато міфів про навчання незрячих у ВНЗ і деякі з них надзвичайно безглузді. Хочеться сказати лиш те, що люди з вадами зору навчаються в університетах так само, як і інші студенти. Лиш тільки конспектувати їм зручніше на ноутбуці, а ще інколи потрібно використовувати диктофон. Але знову  університет, який вже згадувався мною раніше, мене здивував. Бо жодного разу не лунали питання на кшталт: "Як Ви, незряча, уявляєте своє навчання?" Або "Як Ви пересуватиметесь коридорами навчального закладу, не знаючи його?" і т.д. Натомість працівники КНУКІМ з посмішкою говорили, що якщо мені потрібна буде будь-яка допомога аби я зверталась без жодних вагань. Та найприємніше було чути фразу від одного з викладачів, яку я запам'ятала на все життя:

У вас є право на освіту, а у нас є обов'язок забезпечити Вам виконання ваших прав.

Хочу стати хорошим спеціалістом

Я успішно вступила до Київського університету культури і мистецтв на факультет журналістики. Серед двох спеціалізацій, класична журналістика та піар, обрала для себе останню, адже вважаю, що можливостей проявити себе  у цій сфері набагато більше.
Зараз, коли попереду цікаве та захоплююче навчання та студентське життя, мрію стати хорошим спеціалістом у своїй галузі. Ще, хочу й надалі руйнувати стереотипи про те, які професії доступні незрячим, а головне прагну довести, в першу чергу собі, та оточуючим, що є чесні журналісти, які розповідають власні думки і своє бачення певних ситуацій і пишуть те, що вважають за потрібне саме вони, орієнтуючись на високі стандарти справжньої журналістики.

Фото: depositphotos.com

Читайте также

Жизнь в темноте: где и как обучают незрячих детей в Украине ? К Международному дню слепых

"Дякуй долі, що ти – не він" - почему это унижающий посыл? Важные мысли об инклюзии по-украински

Очки для незрячих: уникальное изобретение украинского школьника

"Я завжди писатиму у відповідь": литературная новинка доступна для незрячих

Новое на сайте