Олексій Аркадійович Риков, лікар-дитинолог, медичний директор з педіатрії медичної мережі “Добробут”
Як давно працюєте в педіатрії? Чому обрали для себе саме цю професію?
У сфері педіатрії я працюю з 1996 року - вже 24 роки. До початку навчання на педіатричному факультеті я працював і в реанімації, і у швидкій. Але, вступивши на цю спеціальність, я зрозумів, що хочу працювати саме з дітьми. Я дуже люблю дітей та отримую велике задоволення від спілкування з ними: вони відкриті та щирі. Власне, тому вибір був очевидним. Коли ми почали з третього курсу навчання працювати у дитячій лікарні, я зрозумів, що ні про яку дорослу спеціальність йти мова не може. Педіатрія - це моє.
У чому полягає сучасна педіатрія?
Підходи до педіатрії коливалися та змінювалися з часом: від оцінки будь-якого симптому як патологічного та його термінового лікування до розуміння того, що більшість станів у дитячому віці є варіантом норми та варіантом розвитку організму дитини.
На сьогодні педіатрія - це здебільшого профілактичний напрям.
Так, звісно, трапляються серед дітей і складні захворювання, але їх в рази менше, ніж серед дорослих. Тому задача педіатрії - бути поруч з дитиною протягом її розвитку та допомогти їй вирости здоровою людиною.
Один з основних напрямків в педіатрії - спостереження за дитиною, аби вчасно виявити певні патології чи відхилення від норми. Це допоможе вчасно скорегувати такі стани, якщо це можливо, чи адаптувати малюка до звичайного життя. З іншого боку педіатрія займається вивченням та оцінкою симптомів, які виникають у дітей протягом певної хвороби, аби зрозуміти чи потребують вони лікування.
Все ж таки 90% захворювань, які трапляються в дитинстві - це просто особливість цього віку.
Вони не несуть якоїсь загрози життю та здоров’ю малюка, а також минають самостійно. Тому такі стани не потребують лікування, тут варто зробити все, аби полегшити стан дитини, прибравши симптоми хвороби. І, звісно, педіатрія - це профілактичний напрям, який займається вакцинацією дітей та розробкою вакцин від хвороб, які дозволяють прибрати загрозливі стани для життя дитини: менінгіт, пневмонію, кашлюк, кір, правець і так далі.
Наскільки важливо майбутній мамі заздалегідь знайомитися з педіатром, який буде вести її дитину після пологів?
Зі свого досвіду скажу вам, що це дійсно важливо. Ось чому: педіатр - це лікар постійного контакту. Можна сказати, що він живе разом з родиною. Це помічник і дитини, і батьків протягом всього шляху дорослішання малюка. Аби взаємодія лікаря, дитини та сім’ї була максимально ефективною та корисною, потрібна довіра, взаєморозуміння та контакт між всіма учасниками. Я, наприклад, з більшістю своїх пацієнтів у доволі близьких відносинах в рамках лікарсько-пацієнтської взаємодії. І саме це дозволяє нам оперативно та якісно розв’язувати всі питання. Ми живемо 18 років разом, поки дитина зростає. А якщо в родині не одна дитина, то знаходимось поруч протягом усього життя. В мене є пацієнти, з якими я працював ще на початку своєї практики. Зараз вони виросли та вже приводять своїх діток. Тому довіра та розуміння в цій справі необхідні.
Лікар має підходити родині за своєю поведінкою та звичками, аби було встановлено контакт. І вибір лікаря краще зробити до народження дитини, щоб протягом перших років життя малюка не змінювати купу педіатрів, які можуть мати різні бачення та підходи.
Як часто потрібно водити дитину до педіатра (від 1 до 3)?
Взагалі, після народження перший профілактичний огляд відбувається в 1 рік. А на другому році життя вже є два обов’язкових огляди - в 18 та 24 місяці. Потім відвідувати лікаря варто раз на рік для планового огляду, якщо немає ніяких проблем.
Чи правда, що не потрібно підтримувати фанатичну стерильність? Чи впливає це якимось чином на імунітет дитини?
Ідеальну стерильність підтримувати не потрібно. Це не тільки не корисно для дитини, це доволі шкідливо для її організму з двох причин. Перша причина пов’язана з тим, що будь-яка людина повинна зростати у максимально природних умовах, аби у неї формувалась імунна толерантність - здатність організму нормально реагувати на патогенні та умовно патогенні чинники. Це допоможе уникнути розвитку алергічних захворювань у дитини, або ж інших недуг, які пов’язані з порушенням імунної толерантності. Якщо дитина не взаємодіє з нормальною мікрофлорою та оточенням, вона більш схильна до розвитку алергічних захворювань в подальшому житті, адже в дитячий період в неї не відбулось зниження чутливості імунної системи до подразників.
Друга причина, яка свідчить про шкоду надлишкової стерильності - формування резистентності мікробів до бактеріальних та антисептичних засобів. Тобто мікроби стають стійкими до тих засобів, якими зазвичай ми намагаємось з ними боротись. Як це працює: коли ми прибираємо мікроби за допомогою певного засобу, на їх місце приходять інші мікроби, які вже є патогенними та стійкими до тих антибіотиків у антибактеріальних засобах.
Звісно, прибирання пилу та сміття й регулярне миття рук ніхто не скасовував. Дитина має зростати у чистому оточенні, але не у надмірній стерильності. Зараз в період пандемії коронавірусної інфекції прибирання потрібно робити частіше, частіше мити руки та обробляти поверхні, адже це все є факторами ризику передачі вірусу. Але не варто надмірно захоплюватись цим процесом, аби не нашкодити собі та своїй дитині.
Як зміцнювати імунну систему малюка з перших днів його життя?
Перший та, певно, найважливіший фактор, який сприяє зміцненню імунітету дитини - грудне вигодовування, яке бере активну участь у формуванні імунної системи. Ще бажано дитину загартовувати: не потрібно малюка занадто сильно одягати та закутувати, варто дотримуватись нормального температурного режиму. Купати дитину теж не потрібно у занадто гарячій воді. Я рекомендую готувати воду для купання дитини спочатку десь на 36-37°. А надалі кожні два тижні цей показник можна знижувати на один градус, аби дитина загартовувалась. Важливе значення відіграє харчування дитини. Воно має бути повноцінним, збалансованим та різноманітним, аби дитина отримувала необхідні білки, жири та вітаміни з продуктами харчування. І, звісно, потрібно робити щеплення - вони сприяють формуванню імунітету дитини до конкретних хвороб.
Ще одна важлива тема: дитина і тварини в будинку, яких малюк просто обожнює. Але крім позитивних емоцій, може бути і інше "підводне каміння", наприклад, алергія. Як уникнути можливих проблем з домашніми улюбленцями?
Якщо говорити саме про алергію, було проведено багато досліджень, які показують, що люди, які зростають в оточенні тварин, хворіють на алергічні захворювання на 40% рідше, ніж люди, які не мали контакту з тваринами. Якщо дитина з маленького віку контактує з алергеном домашніх тварин, вона проходить так звану десенсибілізацію та формує імунітет до алергену. Але це має відбутися до того, як сформувалась алергія. Якщо алергічне захворювання вже дало про себе знати, варто його лікувати. Тобто, основна думка про те, що наявність вдома тварини не стимулює розвиток алергії у дитини, а навпаки - формує в неї імунітет.
Інші ризики можуть бути. Наприклад, захворювання, які пов’язані з грибками, більш відомі як лишай. Їх тварина може передати людині при контакті. Аби такого не сталось, тварина має бути доглянути, щеплена та перебувати під ветеринарним контролем. І не варто забувати про той факт, що тварина - це тварина. Тому дитину варто вчити поводитись з тваринами з найменших років, щоб вона не спровокувала агресивну поведінку улюбленця, та пильнувати і за дитиною, і за твариною.
З якими скаргами найчастіше звертаються навесні?
Наразі найбільше звернень, пов’язаних з сезонною алергією, яка розповсюджена серед дітей, віком від трьох років. Також зараз йде друга хвиля гострих респіраторних захворювань, які супроводжуються кашлем і нежиттю. І вже ближче до літа почнеться спалах кишкових інфекцій, який характерний для цього сезону.
Якщо батьки помітили високу температуру у своєї дитини, що їм потрібно зробити в першу чергу?
Потрібно оцінити загальний стан дитини. Якщо дитина нормально поводиться, добре почувається, не зважаючи на високу температуру, то, швидше за все, нічого страшного не сталось. В будь-якому випадку при високій температурі дитину варто більше поїти, бо діти втрачають рідину набагато швидше за дорослих. Далі ж варто спостерігати за дитиною та діяти, відповідно до її стану. Якщо дитина млява і погано почувається, варто дати їй жарознижувальні препарати та обов’язково показати лікарю.
Якими можуть бути причини високої температури у дитини?
90% - це все ж таки респіраторні інфекції, які викликаються вірусами. Але можуть бути й інші причини: бактеріальні інфекції (пневмонія, менінгіт) чи інфекції сечових шляхів у дітей. Можуть бути й системні хвороби, які не пов’язані з вірусними чи бактеріальними чинниками, але вони трапляються набагато рідше.
При якій позначці на термометрі батькам потрібно бити на сполох?
Будь-яка інфекція може давати різну температуру. Якщо це дитина до 6 місяців з температурою вище, ніж 38 - це є показанням для оперативного звернення до лікаря. Якщо це дитина від 6 місяців до 1 року - такою позначкою вважається температура 38,5. А від 1 року все вже залежить від самопочуття дитини. Якщо, наприклад, дитина з температурою 39, але вона більш-менш активна, п’є та їсть, а сама температура без проблем коригується жарознижувальними препаратами - все нормально, з дитиною нічого страшного не відбувається. Але, якщо температура не спадає після прийому препаратів чи є якісь інші симптоми - заторможеність, млявість, поява висипу, блювота чи діарея - це привід для тривоги при будь-якій позначці на термометрі. В такому стані дитину потрібно відразу показувати лікарю або навіть викликати швидку допомогу. Також, якщо лихоманка триває більше, ніж три дні, варто також звернутись до лікаря. Батькам треба приділяти основну увагу загальному стану дитини, а не конкретній цифрі на термометрі.
Чи небезпечна висока температура для дитини?
Від самої по собі температури нічого не буде, вона не є небезпечною для дитини. Справжньою небезпекою може бути хвороба, яка викликає таку температуру. Якщо це, наприклад, важка бактеріальна інфекція, яка викликає лихоманку, та може призвести до тяжких наслідків. Але підвищена температура - це захисна реакція організму. При складних станах, коли лікар говорить викликати швидку, він це робить не для того, аби приїхала швидка допомога, щоб збити температуру, а щоб приїхав лікар оцінити стан дитини та вирішити подальші кроки.
Як правильно збивати температуру малюкові?
Перш за все, як я вже зазначав, дитині потрібно давати більше пити. А друге - давати жарознижувальні препарати, якщо для цього є показання, крім цифри на термометрі: млявість, погане самопочуття, відмова від їжі, тощо.
На сьогодні є тільки два жарознижувальних препарати, які дозволено давати дітям у всьому світі - це ібупрофен і парацетамол. Ці препарати рівноцінні між собою, але батькам треба звернути увагу на коректне дозування ліків для своєї дитини. Парацетамол - це 15 мг на 1 кілограм маси тіла дитини, а ібупрофен - 10 мг на кілограм маси тіла. Також ці ліки не потрібно давати досить часто. Ібупрофен можна давати 3 рази на добу, а парацетамол - не більше 4 разів. Чергувати їх між собою можна, але з часовим проміжком не менше, ніж дві години.
Але, якщо батьки бачать, що лікарськими засобами температура не коригується, і дитина почувається погано, тут потрібно як можна швидше малюка показати лікарю, адже є ризик того, що це якесь важке захворювання.
Які жарознижувальні препарати варто застосовувати при Covid-19? Чи можна давати дитині ібупрофен при Covid-19?
Як я і зазначав вище, наразі існує тільки два жарознижувальних препарати, які дозволено давати дітям - це парацетамол та ібупрофен. Ці ж препарати використовуються і при Covid-19. Нещодавно велись дискусії щодо можливості використання ібупрофену під час лікування коронавірусної інфекції, але за останніми висновками Всесвітня організація охорони здоров'я зняла застереження, які стосувались цього препарату.
Чи можна жарознижувальні препарати використовувати без призначення лікаря?
Так, ці препарати можна давати без призначення лікаря, а купити їх можна, певно, в будь-якій аптеці. Якщо ви бачите, що у дитини підвищилась температура і вона почувається погано, дайте їй жарознижувальне та поспостерігайте за тим, як вона буде почуватись після цього.
Як не нашкодити дитині, даючи ті чи інші ліки?
По-перше, ліки не потрібно давати без показань для цього. І, звісно, звертати увагу на правильне дозування. Якщо ми говоримо про жарознижувальні препарати, то ми їх даємо не для того, щоб збити температуру та змінити цифру на термометрі, а щоб полегшити стан дитини - це дуже важливо.
Що робити, якщо препарат не працює?
Зазвичай жарознижувальний препарат працює, але для цього потрібен час, аби він встиг подіяти. Це станеться не через 10 хвилин, а в середньому через 1-1,5 години. Якщо протягом цього часу нічого не змінилось, можна спробувати дати інший препарат. Якщо й інший препарат не подіяв, справа не в засобі, а в причині, яка викликає таку лихоманку у дитини.
За яких симптомів можна вести дитину в дитячий садок?
Якщо дитина може відвідувати дитячий садок, вона повинна це робити. Коли це перші кілька днів гострого респіраторного захворювання, які супроводжуються кашлем, нежиттю та поганим самопочуттям, то, звісно, краще побути вдома, щоб стан дитини покращився. Якщо ж це вже залишкове явище, і малюк активний, можна вести в садочок.
У яких випадках потрібно не збивати температуру дитині, а викликати швидку?
Збивати температуру жарознижувальними препаратами потрібно у будь-якому разі, якщо для цього є показання. Але швидку потрібно викликати тоді, коли температуру супроводжують так звані червоні прапорці:
- поганий загальний стан: дитина млява, відмовляється від їжі та пиття;
- дитина постійно спить або дуже перезбуджена;
- якщо у дитини є задишка чи утруднене дихання;
- якщо у дитини з’явились судоми;
- якщо у дитини з’явився висип, особливо, якщо цей висип не зникає при натисканні - це може бути ознакою менінгококового сепсису - дуже небезпечної хвороби;
- виражений головний біль або будь-які інші симптоми, що можуть насторожити батьків.
Фото: https://www.shutterstock.com/
Читайте также
