Ната Онацко уже писала о том, которая воспитывает детей сама. Сегодня о том, как создать для ребенка "деревню привязанности", которую Ната переименовала в "оркестр".
Наталья Онацко - мама Маши, инструктор йоги и автор статей.
Соло-мама одна, дует — це мати і тато (або мати і бабуся, або ще хтось), а оркестр — коли всіх поряд багато. Але є дирижер — мама, яка керує оркестром.
Є такий термін російською «деревня привязанностей», нехай українською це буде «оркестр прихильності», наприклад ;-)
Коли до соло-материнства додаємо оркестр прихильності, рівень втоми зменшується, а можливость для розвитку і роботи значно збільшується.
Як створити свій власний оркестр?
Є родичі, друзі й сусіди з дітьми, які час від часу забирають дочку. Або ж я час від часу запрошую дітей до нас і віддаю їм кімнату для ігор. А є ще няня, яка гуляє, годує, виховує, розвиває, грає з дитиною - як домовишся.
З родичами можна пережити їх прагнення нагодуваті солодким, якщо у дини немає алергії чи протипоказань, звісно . Але важче узгодити тактику і стратегію виховання, які можуть діаметрально різнитися від батьківських через різні погляди на життя.
І тут знову ж таки – або змиритися, або шукати няню, яка має слідувати вашим настановам і вашій стратегії – бо ви оплачуєте її роботу.
Няню шукають через друзів, знайомих знайомих, об’яви в інтернеті або через агенства.
Крім класичної перевірки документів, є ще кілька неочевидних тестів, які няня або іншій дорослий, який залишається з дитиною, має пройти.
Тест на дорослість, співпадіня цінностей, ненасильство і токсичність.
Ненасильство
Найзрозуміліший. Дитину не можна шарпати, бити, принижувати, погрожувати, залякувати або якимось іншим чином маніпулювати нею. Наприклад, «я піду з майданчика, а ти залишишся сам» або класичне «будеш себе погано вести, чужий дядя забере». Потрібні міцні нерви – любити дітей і вміти домовлятися з ними без підкупу цукерками чи якось інакше.
Співпадіння цінностей няні з цінностями сім’ї
Може бути неочевидним, але важливим. Адже вона проводитиме кілька годин на день з дитиною, обговорюватиме поведінку інших дітей, читатиме книжки, гратиметься і транслюватиме базові речі. Наприклад, цінності моєї родини – вміти ділитися, визнавати помилки, підтримувати один одного, давати свободу й бути поруч, поважати свою країну тощо. Зрозуміти няню можна через спостереження. Цінності няні можуть бути: нікого не пригощати, «дорослий завжди правий» тощо.
Дорослість
Не за паспортом і віком. Бути дорослим – це брати на себе відповідальність. За себе, дитину, ситуацію. В 30 років можна бути підлітком, а в 17 – зрілою особою. За стосунки з дітьми завжди відповідає дорослий. Фрази «я на тебе образилася», «вона мене не слухає» є маркером не бажання брати відповідальність. Дорослий шукає, як вирішити ситуацію, домовитися з дитиною, захистити її. І тоді це звучить так: «я не змогла знайти підхід до дитини» чи розуміння, що зараз дитина втомлена, фрустрована й неслухатися - це скинути напругу. Вміння брати відповідальність важливо також задля безпеки. Випадки з життя: забули самокат на дитмайданчику або трирічна дитина сама лізе на триметровку гірку й спускається з неї. Знадобиться вміння делегувати й відпускати. Адже якщо ви обрали дорослого, то на цей час відповідальність несе він.
Токсичність
Токсичність - як отрута – проникає глибоко, непомітна і маскується під «я хочу всім добра». Наприклад:
- нещирість і брехня,
- залякування (мама не прийде),
- влюблять тільки хороших дітей,
- я краще знаю, що тобі потрібно.
Токсичність - якщо ви з’їсте погану їжу вас знудить, якщо з вами токсична людина - вам не по собі. Ви почуваєтеся погано, наче вас принизила, налякали, поставили в незручне становище, ви відчуваєте провину тощо. Але зрозуміти, що відбувається, важко навіть дорослим. Дитина починає ховатися і напружуватися. Токсичні установки укорінюються і виростає нещасливий неуспішний дорослий з купою проблем типу невміння будувати стосунків (це я згущую краски).
Іноді дитині некомфортно з відповідальною нянею, бо вона не дозволяє безшкетувати, а іноді через токсичність. Тут тільки мама зможе докопатися до правди.
Інтуїція
Я би не відкидали інтуїцію. Якщо щось муляє, але не можливо сформулювати - взяти час придивитися. Дуже часто саме інтуїція спраьовує7 Як кожну навичку, її потрібно тренувати.
І ще звичайно добрі стосунки з дитиною. Вона має знати, що може сказати вам будь що, ви будете шукати як виправити помилку за потреби але не будете сварити - ваші стосунки не постраждають. Ваша любов до дитини залишиться без змін. Це аксіома.
фото: depositphotos