Состояние мамы Наташи, живущей в условиях карантина, реализовано в фотографии, которую мы ставим первой в этом тексте...
Ну а в целом, очень позитивный и жизнеутверждающий текст. Читайте, не пожалеете:)!
Сидячи на карантині, можна хіба що продукувати лайфхаки: як НЕ і як ТАК.
Особливо, коли є три умови: мама, що працює фултайм віддалено, дитина, що вчиться в 1 класі, і кіт Василь — єдиний родич, що живе з ними.
У мами робота - в ідеалі 9-18 і ще трохи зверху.
У Марі (7 років) - вайберчати в маминому телефоні:
- сольфеджіо («Карл» —ні-ні, в карантині «Наташа», «він приводить мене в екстаз»),
- хор-ритміка, фортепіано,
- тхеквондо,
- йога
- і рідний 1-А.
Вайберчати і телеграм канали мами - не піддаються підрахунку.
У кіт Василь — протоптані доріжки на кухню, в кошик у ванній, в шафу й за компом. Тому йому легше: своїм вайберчатом він ще не обзавівся.
Мама має робити йогу щодня, бо інакше з неї робиться Баба Яга, пити чай і посміхатися. Це мамин лайфхак на карантині.
Готування, прання і прибирання — то вже в крові й за роботу не рахується.
Дитина має шкодити щодня, бо інакше, що то за дитина.
Лайфхак дитини — забрати ноутбук і сховати, щоби потай дивитися мультики. Виглядає це так:
- Мамо, там під ліжком коробка з-під взуття. Ти в неї не заглядай. Якщо захочеш помити підлогу, підійми, помий і постав. Але не дивися всередину.
І поки мама розгадує в голові ребус, чи етично заглянути в коробку, через годинку дитина на вимогу її приносить і кається, що ноут таки там.
Але ж математику з сайту ніхто не відміняв — тож бере нетбук і вже легально проходить рівень за рівнем, хвалиться, але про всяк випадок тримає на сусідній вкладці мультики: а раптом мама втратить пильність.
Мама картає себе, що не вчить розвиток мовлення з пауер поїнтовської презентації, бо висять недописані тести, а запасів чаю «Лаванда Бергамот» не вистачить до кінця місяця — пити заспокійливе треба літровими чайниками, а не чашками.
Із вчителькою музики находить спільну мову. Протягом уроку в скайпі мама працює тримачем для смартфону і писарчуком — занотовувати домашнє завдання. Іноді підсилювачем звуку й завжди - охороною, щоб мала не засиділася в туалеті. Згадує шкільну програму 80-х і роман про бурсаків.
Тхеквондо прислали ролик на розтяжку — мама заздрить, бо робити аеробіку хоче тричі на день, а до зумби добігає 3 рази на тиждень.
Кіт Василь ліниво спить в шафі, поки старша і молодша відтанцьовують. Сусіди знизу сплять в Криму й бачать гучні сни про африканські барабани.
Мама щаслива в геометричній прогресії: нарешті не вона тягнеться до світу й думає, що втрачає щось важливе у гонитві за інстаграмним успіхом, а світ спустився з неба на землю і де тепер той інстаграм – всі сидять однаково в хаті. Лавка в Спартаку, де було написано десятки статей і прочитано пару кіндл-книжок, пуста. Більше не треба вставати в суботу раненько, щоби півдня сидіти в затісних і затемних коридорах Школи мистецтв і, знову ж таки, читати і писати, очікуючи піцу «Маргариту» - не за успіхи, а просто так – бо гарний настрій.
Мама скучила за йогою і тепер веде медитації в зумі.
Мама мріяла про зубу - і тепер танцює з подругою, що живе під Словацьким кордоном.
Мама мріяла про курс мовчання і тиші — і вскочила в 3-годинний зазор реєстрації - практикувати англійську, вставати о 6 ранку, щоби з жінкою з Кенії, колегою з Норвегії та ще десятками таких же любителів ясного розуму з Європи заплющувати очі і відчувати себе порожньою і пустою годинами.
Головний рецепт цього карантину - забити на все, що не робота, не гарний настрій і не гарне самопочуття. Жити в своє задоволення і радіти ранковому сонцю, модному матча лате й сороці, що в’є гніздо на кленові за вікном.
Далі буде…
Мы ждем продолжения, а пока спросим - как вам живется на карантине с дистанционным обучением, удаленной работой и ограничением на прогулки?
Чем вдохновляетесь?
Фото: авторки, depositphotos.com
Читайте также
