Задача лише у тому, щоб перебування у стані виснаження було якомога коротшим, а у відновленні — навпаки. Однак, не слід ставитися до батьківського вигорання нього надто легковажно — воно може стати незворотним.
Чим небезпечний цей стан для батьківсько-дитячих стосунків?
Якщо досвід батьківства стає занадто виснажливим, батьки намагаються емоційно дистанціюватись від дитини, менше спілкуватись, менше включатись. Це, своєю чергою, погіршує стосунки між дорослим і дитиною та ще більше віддаляє їх одне від одного.
Відповідальність батьків перед собою і дитиною — вчасно усвідомити свій стан, знайти підтримку і допомогу. Адже головна задача батьків — зберегти своє фізичне, психічне й емоційне здоров'я, бути спроможними розв'язувати життєві проблеми, протистояти життєвим викликам і стресам.
Не варто плутати вигорання і депресію, бо способи роботи з ними зовсім різні. Які ознаки депресії?
- Пригнічений, тужливий, тривожний, боязкий або байдужий настрій і зниження або втрата здатності отримувати задоволення.
- Зазвичай також є деякі з таких симптомів: знижена самооцінка, неадекватне почуття провини, песимізм, порушення концентрації уваги, втома або відсутність енергії, розлади сну та апетиту, суїцидальні тенденції.
- Тяжкі форми депресії характеризуються так званою «депресивною тріадою»: зниженням настрою, загальмованістю мислення та руховою загальмованістю.
Якщо Ви помітили хоча б одну із цих ознак — зверніться за консультацією до психіатра.
Як попередити вигорання?
Перед батьками маленьких і дорослих дітей стоять різні виклики, а значить, і рішення мають бути різні.
Коли ви виховуєте дитину раннього та дошкільного віку:
- Вчасно висипайтесь і їжте: батьки маленьких дітей мають дбати про це за першої можливості.
- Приймайте будь-яку фізичну і матеріальну допомогу від рідних та друзів. Часто батьки відмовляються від допомоги з багатьох причин, але треба не лише приймати її, але й не боятися просити ні в рідних, ні в друзів. Це важливо не лише для того, щоб допомагати дитині, але й зберігати себе у здоровому, ресурсному стані.
- Бувайте на свіжому повітрі 1-2 години на добу, займайтесь фізичною активністю.
- Підтримуйте і бережіть стосунки зі своїм партнером/партнеркою, людиною, з якою вам розв'язувати життєві проблеми.
- Знайдіть групи людей (наприклад, у фейсбуці) зі схожими проблемами. Шукайте ті, які показують справжнє батьківство, нормалізують непростий досвід виховання дітей, а не його ідеалізовану, відретушовану сторону.
- Старайтесь проводити 1-2 рази на тиждень кілька годин без дитини. Так, це може бути складно. Насправді дуже часто заважають упередження «я не можу просити про допомогу», «це не першочергова потреба», але важливо навчитись організовувати собі відпочинок, який дасть можливість збільшити ресурсність і бути ефективнішим у догляді за дитиною, в роботі, побуті.
- Підтримуйте соціальні контакти. Не думайте, що інші люди вас не зрозуміють або ви не маєте спільних тем. Не обривайте соціальні контакти які були раніше, не бійтеся створювати нові. Суспільство, рідні й друзі мають знати про ваші проблеми, щоб надати вам адекватну підтримку.
- Регулярно відвідуйте лікарів, дбайте про своє здоров'я.
Коли ви виховуєте дитину шкільного віку, до попередніх пунктів піклування про себе додайте такий:
- Знайдіть простір для самореалізації (творчість, хобі, дозвілля), щоб реалізовувати себе не лише через батьківські обов'язки.
Коли ви виховуєте дитину підліткового віку:
- Давайте їй право на помилки, особливо якщо їхня ціна незначна. Це допоможе виховати відповідальність.
- Не дозволяйте батьківським хвилюванням позбавляти сина/доньку права на приватне життя.
- Продовжуйте наповнювати своє життя іншими сенсами, крім батьківства
- Будьте щасливі та вчить цьому свою дитину — вчиться помічати хороше, радіти, цінувати свої досягнення, не порівнювати себе з іншими людьми.
Батьки дітей з інвалідністю або особливими освітніми потребами (ООП) на 40% більше мають ризик депресії. Тому важливо, щоб вони теж піклувались про себе, адже їм особливо важливо берегти свої ресурси й здоров'я. Окремо, ми підготували кілька порад, як не вигоріти та не впасти в депресію, якщо ви виховуєте дитину з інвалідністю або ООП:
- Якомога швидше оформіть інвалідність дитини — це не лише виплати з інвалідності, але й доступ до послуг. Зберіть інформацію про всі доступні соціальні та освітні послуги. Користуйтеся всіма можливостями, що можуть полегшити ваше життя.
- Приєднайтесь до батьківських громадських об'єднань — це не лише коло спілкування, обмін інформацією, але інструмент для відкриття і розвитку потрібних послуг у вашій громаді.
- Починаючи зі шкільного віку знайдіть для дитини заняттями спортом, творчістю тощо.
- У підлітковому і дорослому віці знайдіть розумний баланс самостійності та соціальної підтримки для дитини.
- Майте навколо себе розгалужену соціальну мережу, що може підтримати вас чи дитину тоді, коли потрібна допомога.
Матеріал підготований на базі вебінару Анни Хворової «Не вигоріти й не впасти в депресію: як набути основної компетентності батьків, які виховують дитину з інвалідністю», що відбувся у рамках проєкту «Просвітницька кампанія на підтримку деінституціалізації й попередження інституціалізації дітей з інвалідністю та/або з особливими освітніми потребами». Проєкт впроваджується ГО «Соціальна синергія» за підтримки Міністерства соціальної політики України та Фонду Соціального захисту осіб з інвалідністю.
Авторка: Дарія Байрак, «Соціальна синергія».
Ілюстрації: Ольга Павленко
Читайте также
