Крок до цивілізованого суспільства: в Україні ратифікували Стамбульську конвенцію

Крок до цивілізованого суспільства: в Україні ратифікували Стамбульську конвенцію

Ратифікація Стамбульскої конвенції відбулася 20 червня і це дуже важлива подія з багатьох причин.

Через 11 років після підписання міжнародного договору: "Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами", що в побуті називають Стамбульською конвенцією, за назвою міста, в якому документ було відкрито до підписання. Тоді конвенцію підписали Європейський союз та ще 46 країн, серед яких була й Україна. Проте, для ратифікації тоді не вистачило голосів, а в суспільстві, нажаль, було чимало противників ратифікації. Здебільшого це люди, які власне тексту документу не знали, та церковні установи, які вважають, що документ може стати загрозою традиційним цінностям, традиційному шлюбу та інституту сім`ї.

Чому саме зараз?

Проект Закону про ратифікацію «Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами» було внесено Президентом України і за нього проголосували 259 народних депутатів, проти були тільки 4, утримались – 25. Про необхідність ратифікації фемактивістки наголошували чи не з моменту підписання документу, проте, народним обранцям не вистачало політичної волі, а можливо свідомості та хоробрості для такого кроку. Потужним поштовхом стала реальна можливість нашій багатостраждальній країні отримати статус кандидата у члени Євросоюзу, а для одним з найважливіших умов була саме ратифікація Стамбульскої конвенції.

Фото: instagram.com/update.com.ua

Що зміниться в країні з ратифікацією конвенції

Найголовніше, це перебудова закону і ставлення суспільства з нульовою толерантністю до гендерно зумовленого насильства та гендерної нерівності.

«Україна визнає, що метою Конвенції є захист жінок від усіх форм насильства, недопущення, кримінальне переслідування та ліквідація насильства стосовно жінок і домашнього насильства, яке вчинено також проти чоловіків та дітей (хлопців та дівчат)»

Консультантка з правових та гендерних питань Sasha Golub визначає такі зміни:

«Держава зобов‘язується фінансувати притулки для постраждалих від домашнього насильства. Кількість таких притулків становитиме 1 сімейне житло на 10 тис жителів громади. Вони працюватимуть цілодобово.
2. Усі служби із надання допомоги постраждалим мають розміщуватися компактно, логістично доступно для людей. Щоб людині не доводилося мотатися по різним установам за десятки кілометрів. Мова йде і про лікарів, і про психологів, і про правоохоронців.
3. Справи щодо домашнього насильства і таких злочинів, як примусова стерилізація, примусовий аборт, примусовий шлюб, згвалтування мають розслідуватся незалежно від наявності заяви потерпілої особи. Тобто вони стануть справами публічного обвинувачення.
4. Більше не можна використовувати альтернативні способи вирішення спорів або посередництво між правопорушником і потерпілою особою. Тобто, ніяких примирень від суду при розлученні, якщо в сім‘ї є домашнє насильство.
5. Домашнє насильство в подальшому може стати підставою для обмеження батьківських прав порушника»

Вітаємо всіх нас з правильно обраним шляхом, та рекомендуємо все ж таки прочитати текст Стабульської конвенції, щоб мати власну думку, а не орієнтуватися на ботів.

Читайте также

Чем так фонит: почему в украинском обществе столько толерантности к насилию?

Психологическая помощь пострадавшим от насилия онлайн: поддержка рядом!

В Украине презентовали первую мобильную платформу для противодействия домашнему насилию WhiteRibbon

Что делать если вы стали свидетелем насилия: появилась интерактивная платформа-помощник

Новое на сайте