Я йшла в декрет із бажанням відпочити від роботи, побути домогосподаркою і, не поспішаючи освоїти новий спосіб заробляння грошей.
Перед пологами я зрозуміла, що все не буде не так, а в доччині 1,5 місяці шторм перекроїв усе життя на до і після. Питання як заробити стало не те, щоб актуальним: я стала єдиним членом сім'ї для доньки на найближчі 20 років. І для себе теж: приносити молоко і ліки з аптеки, коли температура 39 ⁰С особливо нікому.
Доньці вже 5, і ми досить непогано пережили кризу. Мій досвід професійної переорієнтації у кризсном - назву це так.
Уникнути пастки
Жінці властиво перекладати відповідальність за своє благополуччя і фінанси на чоловіка поруч. Це пастка: бувають форс-мажори, коли залишаєшся сама з дитиною і без професії, яка може прогодувати. Дитина може хворіти, няня з'їдати весь дохід, психологічна травма на якийсь час паралізує, забирає ресурс і позбавляє можливості працювати.
Правильне рішення - не тільки мати «фінансову подушку» і відкладати відсоток доходу на хороші часи, але за часів, коли все добре і стабільно, приділяти увагу тому, щоб мати справу, спеціальність, навички, які завжди можуть прогодувати маму і дитину (дітей) під час кризи.
Пошук себе
Є те, що хочеться робити, те, що йде в руки, і чим реально можеш заробити. Часто це протилежні речі. Робити довго те, що терпіти не можеш, довго не вийде. Хронічна незадоволеність життям, стан «я нещасна» буде пробиватися у різних ситуаціях, скільки не вмовляли себе. Але якщо ставитися до неприємної роботи, як до частини шляху і можливості деякий час «бути на плаву», і все-таки продовжувати шукати те, що не тільки цікаво робити, але і приносить прибуток. Зараз достатньо інструментів для цього: від книг і онлайн-курсів до хороших коучів і проектів, які підтримують, для мам.
Ресурс для змін
Щоб я не робила в декреті, я співвідношу це з ресурсом. Якщо мама сама з дитиною, то вона - марафонець. Це означає, що вона зобов'язана піклуватися про свій ресурс. Будь-які зміни, якісні ривки вимагають ресурсу, якщо його немає - вершину взяти не вийде. Іноді його потрібно накопичити, іноді сповільнитися, іноді відкласти на час проект - немає єдино вірного рішення. У мами, крім страхів, у голові є ще калькулятор, який підраховує, плюси і мінуси ривків на межі сил. Важливий мінус недосипів, стану на межі, - зриви, виплеск агресії, від яких страждає дитина (діти). За свій баланс - працювати, але зберігати ресурс, щоб не зриватися, - мама відповідає сама.
Залишитися у зоні комфорту
Психологи і коучі, з якими доводиться працювати, щоб повернути впевненість у собі і здатність заробляти гроші, можуть вирішити, що ви сидите у своїй зоні комфорту і не хочете з неї виходити. І спробувати витягти за вуха. Тут важливо співвіднести з ресурсом. Ви себе знаєте і, якщо явно не вистачає сил і часу для ривка, то можливо краще зробити у своєму темпі, але напевно, чим прискоритися і не виконати взяті на себе зобов'язання. Від невиконаних зобов'язань залишається відчуття «я невдаха», від взятих вершин самооцінка зростає. Маленькими кроками йдемо до великої мети.
Повноцінне життя
Складна фінансова ситуація змушує економити. Але для щастя і почуття задоволеності життям потрібен якийсь мінімум турботи про себе: догляд за тілом, стрижка у хорошого майстра, кіновечір, нові кросівки - щось таке, що буде доказом - «я не на дні», що все, у загалом-то, непогано і підтримає самооцінку, колишній рівень життя. У моєму випадку - пара красивих туфель, нова сукня, сир до кави.
Чути себе
Навичка виробляється не відразу. Наприклад, є офіційно визнані правильні шляхи. Вам будуть говорити: так правильно, це працює, потрібно докласти зусиль. Але від правильних рішень може фізично бути погано: неприємні відчуття у тілі, коліно або горло, яке раптово захворіло. Уміння розрізняти, де потрібно зібратися і зробити ривок, а де - це не ваш шлях - виробляється поступово. Нам дають поради, але ми самі приймаємо рішення і несемо відповідальність за нього. Слухати себе і намацувати свій, єдиний вірний - навик, який можна натренувати. (Ми писали про інтуїцію: частина 1 і частина 2).
Зв'язок із реальністю
Можна скільки завгодно мріяти про принца, диво, великий проект, йти в цю сторону або хоча б лежати в потрібному напрямку, створювати MindMap.
АЛЕ РЕАЛЬНІСТЬ СКЛАДАЄТЬСЯ З ОПЛАТИ КОМУНАЛЬНИХ РАХУНКІВ, КУПІВЛІ ПРОДУКТІВ, ОПЛАТИ ГУРТКІВ, НОВИХ ЧОБІТ І ЛІКІВ ВІД ПРОСТУДИ ДИТИНІ ТА КНИГ СОБІ. І ЗНОВУ БАЛАНС: МРІЯТИ І ТРИМАТИ ЗВ'ЯЗОК ІЗ РЕАЛЬНІСТЮ, ВІДЧУВАТИ ЗЕМЛЮ ПІД НОГАМИ. ДИВА ТРАПЛЯЮТЬСЯ, ЯКЩО МИ САМІ ДОКЛАДАЄМО МАКСИМУМ ЗУСИЛЬ І НЕ СИДИМО НА МІСЦІ.
Мої інсайти за 5 років декрету і роботи з дитиною поруч
- Травма від'їдає ресурс. Якщо її опрацювати, вивільняється більше сил для якісних змін життя.
- Іноді потрібен час - місяць або рік (и), щоб зміни дозріли. Допомагає протриматися віра в себе, робота і турбота про себе. Але це не виправдання власної бездіяльності, ліні або інфантильності.
- Навіть якщо намацала свою справу, через 2-3 роки знадобитися апгрейд - усе змінюється, я і мої мрії теж. І можливо думка «я не хочу це більше робити» - голос інтуїції.
- Відповідальність за себе і дитину - ключове. Коли усвідомлення, що я, а не міфічні родичі (справжні, минулі чи майбутні), відповідаю за себе і дитину, проростає глибоко всередину, починаються справжні зміни.
- Яйця у різних кошиках. Зручно мати кілька джерел доходів - спокійніше. Якщо в одному затримка з виплатою - перекриє інший. Якщо кілька замовників, можна змінити одного.
- Раціональні схеми мені не завжди (точніше майже ніколи) підходять. Найбільше допомогли відчути себе, що я хочу серцем, а не головою, практики: йога, засновані на інтуїції процеси (ті ж МАК), консультації друзів-Джойтиш-астрологів. У випадку з Джойтиш - розуміння, своїх сильних сторін і куди йти.
Якщо мама в розлученні, є специфіка. У офіційно мами, яка не працює, можна по закону забрати дітей. Плюс такої ситуації - влаштовуватися офіційно на роботу або мати ФОП, який звичайно змушує вас платити ЄСВ та 5% (3-тя група), але і дає офіційний статус.
Шторм, який перекроїв моє життя 5 років тому, був величезним подарунком. Змінилася я, змінилося моє життя і люди навколо, я подорослішала (нарешті пройшла свою ініціацію) і в моє життя прийшли дивовижні люди і проекти. 5 років кризи - моя ціна за нове життя.
Фото: shutterstock
Читайте також
