Усі дбайливі батьки хочуть, щоб їхня дитина зростала в безпеці. В перший рік життя достатньо не лишати малюка без нагляду та створити простір «без гострих кутів і відкритих розеток» але коли він підростає, починає ходити сам до школи, у гості до друзів, питання безпеки стає гостріше.
Як правило, батьки можуть навчити безпечно переходити вулицю, користуватись праскою і мікрохвильовою, але коли доходить справа до питань інтимної безпеки, - ніяковіють і відбуваються загальними фразами про те, що треба тікати від незнайомців, які пропонують цукерку. Разом із тим, сексуальні злочини щодо неповнолітніх – це реальна проблема. У багатьох випадках насилля можна було б уникнути, якби діти уміли вчасно розпізнавати небезпеку і швидко на неї реагувати.
1.«Правило трусиків»
Кожна людина змалку повинна усвідомити, - її тіло належить тільки їй. Важливо, щоб дитина з наймолодшого віку знала не лише будову свого тіла і назви всіх органів і їх призначення, а й розуміла що є так звані інтимні зони. Все що ми прикриваємо білизною це наші інтимні місця, ми їх нікому не демонструємо, не дозволяємо нікому торкатися. (Дозволено тільки батькам коли дитина маленька і ще не навчилась митися самостійно та лікарю з дозволу батьків). Якщо сторонні люди намагаються торкатися – треба кричати, протестувати, привертати увагу.
2.«Хороший» і «поганий» дотик.
Також змалку потрібно вчити дитину слухати себе, свої відчуття і розрізняти «хороший» і «поганий» дотик. Не треба описувати всілякі жахи, достатньо пояснити, - якщо хтось тебе торкається і ти при цьому відчуваєш пригніченість, сором, тобі неприємно – це поганий дотик. Ти не повинен нікому цього дозволяти. (Це стосується навіть тих випадків, коли рідна тітонька хоче обійняти чи пощипати за рум’яні щічки. Дитина має право відмовити, якщо їй це неприємно і не повинна ні перед ким виправдовуватись, а дорослі не повинні її змушувати).
3.Правила: «Ні! Біжи! Розкажи!»
Дуже важливо, щоб дитина опинившись в небезпечній ситуації не заціпеніла з жаху, а зуміла правильно зреагувати.
Поясніть дитині - якщо відчуваєш, що тобі неприємно і щось не так говори – ні! Голосно, чітко, зрозуміло. При потребі – кричи, щоб привернути увагу. Тікай чимдуж туди, де почуваєшся в безпеці (дім, людні місця). Не мовчи, не соромся, а розкажи дорослому, якому ти довіряєш про те, що трапилося.
У кожної дитини, має бути хоча б кілька людей з якими вона може поділитися усім і знати, що її вислухають і захистять. В ідеалі це батьки, чи близькі родичі.
Анна зазначає, що часом дитині в критичній ситуації важко закричати, покликати на допомогу. Якщо для 3-4 річних це не проблема, то старші діти, яких привчили в школі поводитися тихо і не заважати дорослим, мають щодо цього психологічний бар’єр. Тренерка пропонує відпрацювати з такий прийом – піти разом з дитиною, наприклад, до торговельного центру, відійти на 20-30 метрів і попросити голосно покликати вас. Якщо у дитини це виходить, є шанси, що і в випадку загрози вона зможе голосно протестувати і привернути увагу.
4. Безпека в Інтернеті
Часом здається, що ваше чадо вдома, у своїй кімнаті, а отже ніщо йому не загрожує. Але, щоб натрапити на якогось збоченця-педофіла іноді й не треба нікуди ходити, достатньо мати смартфон і цілодобовий вайфай. І тут уже й батьки повинні бути досвідченими юзерами сучасних гаджетів.
Для малечі достатньо встановити програми контролю контенту, що блокують небажані сайти. Але з підлітками це не спрацює, бо вони всі ці програми з легкістю обходять. У будь-якому разі важливо навчити цифрової безпеки, а також – не викладати в мережу особистих даних, домашньої адреси, номера школи. Створювати надійні паролі, користуватись налаштуванням приватності. Не додавати в друзі незнайомців, - навіть якщо на фото 16 річний красень, не можна бути певним, що в реальному житті це не підстаркуватий збоченець. І звісно ж, якщо він бажає «розвіртуалізуватися» не варто зустрічатися з ним сам на сам в безлюдних місцях.
Найпоширеніші небезпеки в інтернет-спілкуванні прохання в стилі : «Я покажу тобі - а ти мені», записування дитини без її відома під час розмови в режимі відео. Отримання доступу до облікового запису соцмережі без дозволу та викрадення зображень сексуального характеру, шантаж. Пропозиція винагороди в обмін на матеріали сексуального характеру. Тому навіть якщо вашій донці-тінейджеру дуже кортить викласти купу селфі в купальнику-бікіні, поясніть їй, чому не варто цього робити і як це можуть використати зловмисники.
Як розпізнати потенційного злочинця серед дорослих?
- Зловмисник наполягає на тому, щоб бути з дитиною на одинці, відмовляє їй в приватності;
- Наполягає на фізичному контакті – обійми, поцілунки, грайлива боротьба, - навіть якщо видно, що дитина цього не бажає;
- Надмірно зацікавлений фізичним та сексуальним розвитком дитини;
- Ставиться до дитини як до улюбленця, виокремлює її з поміж інших, дарує подарунки дає гроші без видимих на те причин;
- Пропонує безкоштовні послуги няні чи хоче забрати дітей до себе;
- Не цікавиться проведенням часу з людьми свого віку, мовляв «з дітьми цікавіше»
Навіть якщо не вдалося уникнути небезпеки й дитина постраждала, важливо, щоби батьки підтримали її. Необхідно донести до дитини, вона не винна в тому що трапилося, ви поруч, ви їй вірите, ви про неї подбаєте. Також, не варто мовчати, а негайно звернутися до відповідних органів, служб, психологів.
- Національна дитяча гаряча лінія «Ла Страда» - 116 123
- Кіберполіція – (044) 374 37 13
Фото: shutterstock.com