Період між дитинством і дорослим життям завжди був непростим — як для самої дитини, так і для її родини. У підлітків змінюється тіло, мислення, коло спілкування, формується уявлення про себе і світ. Усе це може викликати тривогу й навіть конфлікти. Але якщо дорослі знають, які саме зміни притаманні різним етапам підліткового віку, вони краще розумітимуть власну дитину та зможуть підтримати її на шляху до дорослості.
Початок важливих змін: ранній підлітковий вік (10–13 років)
Це час перших очевидних фізіологічних зрушень. Дівчатка починають розвиватися трохи раніше за хлопців: з’являються вторинні статеві ознаки, може початися менархе. У хлопчиків збільшуються яєчка, з’являється волосся під пахвами. Часто ці зміни викликають здивування чи навіть страх, особливо якщо дитина не знає, чого чекати.
У цей період мислення залишається конкретним: світ ділиться на «чорне» і «біле», «добре» і «погане». Егоцентризм посилюється, тому діти можуть гостро реагувати на власну зовнішність і думку однолітків.
Нестримне прагнення свободи: середній підлітковий вік (14–17 років)
Фізичні зміни тривають: хлопці переживають «стрибок росту», змінюється голос, у багатьох з’являються акне. У дівчат налагоджується цикл стає більш регулярним. У цьому віці виникає зацікавленість у романтичних і сексуальних стосунках, підлітки замислюються про власну сексуальність. Якщо немає підтримки з боку дорослих чи однолітків, це стає джерелом стресу.
Емоції часто переважають над логікою, тому навіть знаючи правила безпеки, підлітки ризикують. Вони можуть думати: «Один пропущений урок нічого не змінить» чи «Раз алкоголь легальний — то й шкоди нема». Мозок ще не встигає «наздогнати» їхні бажання: лобові частки, відповідальні за контроль і планування, дозрівають аж до 20 років.
Зростає прагнення до незалежності: часті суперечки з батьками, бажання більше часу проводити з друзями, максимальна увага до зовнішності. Це нормальна спроба знайти себе поза родиною.
Майже дорослі: пізній підлітковий вік (18–21 рік і далі)
Фізичний розвиток практично завершений, молодь отримує більше контролю над імпульсами й краще оцінює наслідки власних рішень. Якщо у 16 років можна було ризикувати заради моменту, то ближче до 20 з’являється здатність відкладати задоволення й будувати довгострокові плани.
Юнак чи дівчина вже чіткіше усвідомлюють власні цінності, вибирають професійний шлях, формують більш стабільні стосунки. Водночас виникає невтримне прагнення відокремлення від сім’ї, але у багатьох відновлюється дорослий діалог з батьками у нових ролях — не як з авторитетом, а як з рівними партнерами.
Як підтримати дитину
Підлітковий вік — це американські гірки для всієї родини. Батьки можуть допомогти пройти цей шлях легше, якщо будуть уважними й послідовними:
- пояснювати дитині, що з нею відбувається та запевняти, що фізіологічні зміни - природні;
- починати розмови про стосунки, сексуальність, згоду й безпеку;
- встановлювати чіткі, але розумні межі та поступово розширювати кордони та дозволяти більшу свободу;
- відзначати успіхи та сильні сторони дитини;
- говорити про ризики відверто і власним прикладом демонструвати відповідальність.
І головне — поважати право підлітка на самостійність, нагадуючи, що підтримка батьків завжди поруч. Саме це дає відчуття безпеки, без якого дорослішання неможливе.
За матеріалами: American Academy of Pediatrics
Читайте також
